До Дня працівників водного господарства Олександр Бовсуновський: «Кременчуцьке водосховище — це наша впевненість у майбутньому»

ГАЗЕТА "Черкаський край" № 23 від 03.06.2020


Сьогодні Україна відзначає День працівників водного господарства. І ми щиро вітаємо всіх, хто присвятив своє життя збереженню водних ресурсів нашої країни, їх раціональному використанню, безперебійному забезпеченню потреб населення, всіх галузей економіки водою, захисту земель та населених пунктів від стихійних розливів водойм.


60 років у водогосподарському комплексі України на високому професійному рівні діє колектив Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, який забезпечує стабільне функціонування найбільшого на терені нашої держави штучно створеного водного басейну — Кременчуцького водосховища, площа якого становить понад 225,2 мільйона гектарів.

Регулювання рівня води у водоймищі, утримання водної стихії у відведених їй межах, наповнення цієї величезної водної чаші з притоків Дніпра, проведення гідротехнічних робіт для захисту від затоплень і підтоплень майже 60 тисяч гектарів прибережних земель та 58 населених пунктів Золотоніського, Чорнобаївського, Черкаського та Чигиринського районів Черкаської області, Глобинського та Кременчуцького районів Полтавської області, Світловодського району Кіровоградщини — це надзвичайно складна і відповідальна справа, яка потребує від черкаських водників професійної майстерності, досвіду, а нерідко — й мужності. А ще в зоні постійної уваги водогосподарників перебувають майже 150 кілометрів берегів водосховища, 88 кілометрів захисних дамб, 70 кілометрів дренажних споруд, які потребують постійного догляду.

Весь цей обсяг робіт виконують працівники Дахнівської, Черкаської, Тясминської та Оболонської експлуатаційних дільниць і служб Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області, який 12 років очолює Олександр Бовсуновський.

 

— Олександре Миколайовичу, глобальне потепління, посухи показали, наскільки важливі для людства запаси прісної води.  Ми ж маємо такий великий водний резервуар, як Кременчуцьке водосховище. І які б думки не існували щодо доцільності його створення в 50-60-х роках минулого століття, але сьогодні для України —  це справжнє багатство, збережене поколіннями працівників вашого водного господарства.

— В ті роки по всьому Дніпру була створена потужна водогосподарська система з відповідним інженерно-технічним оснащенням. Маємо каскад водоймищ, завдяки яким вирішуються життєво важливі для України питання в галузі гідроенергетики, зрошуванні посушливих земель, забезпеченні водою населених пунктів, промислових об’єктів тощо.  Разом із водоймищами зводилися й об’єкти гідротехнічних споруд, призначені для управління цими водними басейнами.

Життєдіяльність Кременчуцького водосховища забезпечують дев’ять насосних станцій на наших експлуатаційних дільницях. І діють вони в цілодобовому режимі, перекачуючи воду з річок, гирла яких знаходяться нижче рівня Дніпра. Вони ж не допускають затоплення придамбових каналів, прилеглих до узбережжя земель, розташованих поблизу населених пунктів. Особливо напружено всі ці системи працюють у період весняних повеней. І це, повірте, аж ніяк не легка праця, коли будь-яка зупинка в роботі неприпустима. З паводковою водою з річок, яка проривається в рукотворне море, про перепочинок не домовишся., тож перекачувати її у водосховища необхідно безперервно, інакше вона вийде з берегів і затопить усе навкруги — поля, городи, оселі. Ця боротьба з водною стихією вимагає певної самовіддачі, високого професіоналізму, відповідальності, технічних, екологічних навиків і знань. Всі ці якості притаманні нашим працівникам, з якими за багато років спільної роботи я пройшов немало випробувань і щиро вдячний їм за їх сумлінну працю.

На жаль, через фінансові складнощі, які опосіли водогосподарську галузь, цьогоріч наше професійне свято — День працівників водного господарства України — обтяжене далеко не святковим настроєм. Недавно ми змушені були провести досить суттєву оптимізацію кадрів. І це при тому, що наші працівники й так отримують чи не найнижчі в економічній сфері України зарплати. Тепер же службові обов’язки вивільнених працівників покладаються на нині працюючих і знову ж таки — без збільшення зарплатного фонду, який формується з надходжень Держбюджету. Обсяг же робіт залишається незмінним, оскільки від цього залежить функціонування Кременчуцького водосховища. І наші висококваліфіковані фахівці, які до того ж володіють й суміжними спеціальностями, навіть попри подвійне виробниче навантаження, їх сумлінно виконують. Бо розуміють наскільки катастрофічним для населення, екологічної рівноваги  в регіоні може виявитися найменший збій в обслуговуванні такого стратегічного об’єкту, як величезне водосховище, рівень води в якому повинен неухильно дотримуватися. Це, на моє глибоке переконання, й є найвищим проявом державницької позиції наших працівників — відповідальних, відданих справі людей.

Я щиро вітаю весь наш трудовий колектив, ветеранів водної галузі, водників України з Днем працівників водного господарства. Щастя, здоров’я, всіх благ вам і вашим родинам! Впевнений: так як ми приборкуємо водну стихію, будуть подолані й наші економічні проблеми. Будемо діяти спільно — і все нам вдасться!  

— Цього року була майже безсніжна зима, а дощі, взагалі, почалися лише в останній декаді травня. Отож, й загрози повені не очікувалося. Зате з тривогою ми спостерігали, як повільно через посуху наповнюється водосховище водою з обмілілих притоків.

— Майже повна відсутність опадів з літа минулого року, тепла і безсніжна зима негативно позначилися й на стані водності малих річок, які наповнюють водосховище. Через ці кліматичні зміни, пов’язані з глобальним потеплінням, ми почали набирати воду в Кременчуцьке водосховище вже в лютому, тобто задовго до стандартних термінів його наповнення. Цей водний резервуар, який відіграє надзвичайно важливу роль в економіці й житті людей повинен повноцінно виконувати свої функції, і зниження рівня води в ньому неприпустиме. В режимі його наповнення працювала й Канівська ГЕС, яка формує основний потік води. І сьогодні наповнення водосховища вже наблизилося до норми. Набувають дещо більшої водності й річки, хоча здебільшого вони все ще не досягають минулорічної норми, характерної для весняного періоду.

Але маємо й іншу проблему, яка вже давно потребує кардинального вирішення — це обміління водосховища, через невпинну руйнацію його берегів. Всі ці земляні, піщані обвали потрапляють у воду, змиваються течією, замулюють дно на величезних площах, негативно впливають на суднопрохідність, розвиток підводного біосвіту. І що не менш важливо —втрачається дорогоцінна земля, яка могла б мати сільськогосподарське призначення. За час існування Кременчуцького водного басейну через руйнацію берегів втрачено 2092 гектари землі, яка могла б бути раціонально використана. Сьогодні в стані переформатування, тобто руйнації перебуває 196,4 кілометри узбережжя. І це — четверта частина периметру берегової лінії. Особливо ж критична ситуація в районі Світловодська, населених пунктів Полтавської області, на окремих ділянках Правобережжя Черкащини. Останній раз ми укріплювали береги в районі села Андрусівка Кіровоградської області  в 2012 році. У 2010-му році укріпили береги в межах села Сокирне Черкаської області. Після цього коштів з Держбюджету на укріплення берегів не виділялося. Сьогодні ж, взагалі, витрати на вирішення екологічних проблем покладено в основному на органи місцевого самоврядування. А їм, здебільшого, не до берегових проблем  (хіба що вже в крайньому разі), оскільки за рахунок місцевих бюджетів вони змушені вирішувати безліч соціальних проблем. Безумовно, ми моніторимо ситуацію, інформуємо щодо стану берегів органи виконавчої влади, організації, яким самі безпосередньо підпорядковуємося. На жаль, профінансувати роботи з укріплення берегів поки що не вдається.

— Серйозною проблемою стало й руйнування Тясминської захисної дамби, яку трохи не вщент розбили великовагові фури, що поставило під загрозу роботу насосної станції, яка захищає від затоплень майже 20 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь та 26 населених пунктів, включаючи Смілу й Чигирин.

— Сьогодні це питання — вже на етапі вирішення. Обласною радою виділено 198 тисяч гривень на обстеження стану залізобетонного мосту та дамби в цілому, виявлення дефектів, пошкоджень через руйнівні впливи експлуатаційних навантажень та зовнішнього середовища. Обстеження вже проведене Київським державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій. Висновок — однозначний: експлуатаційний стан прогонної будови мосту і мосту Тясминської захисної дамби підтверджено як «непрацездатний». Рекомендується: повністю припинити рух транспортних засобів по мосту Тясминської захисної дамби до виконання капітального ремонту та усунення дефектів.

Наступник крок — це розробка проекту капітального ремонту цієї споруди, а потім — і сам ремонт. Це потребуватиме немалих коштів, тож будемо сподіватися на їх виділення і підтримку з боку  влади, яка розуміє, наскільки важливим є цей стратегічний об’єкт. Хочу лише додати: допоки на законодавчому рівні не буде закріплена фінансова відповідальність власників великовагових фур за розбиті їх автомобілями дороги, ми повсюдно й матимемо такі наслідки — поруйновані вщент дорожні покриття між населеними пунктами, або ж, як у нашому випадку, понівечену дамбу, яка може призвести до екологічної катастрофи.

— Ми, найчастіше, не замислюємося, скільки праці вкладається в збереження Кременчуцького водосховища, яке вміщує майже 13,5 кубічних кілометрів води, стало невід’ємною частиною нашого життя і з яким в час кліматичних потрясінь ми пов’язуємо свої надії на майбутнє.

— Управляти силою цього водного безмежжя, захищати прилеглі території і людей від водної стихії, дійсно, непросто.  Але ми це робимо — надійно, відповідально, вкладаючи серце і душу у виконання своїх виробничих завдань, оперативно реагуючи на будь-які непередбачувані ситуації, нерідко працюючи в  цілодобовому режимі.

Нашим насосним станціям вже понад 60 років, вони потребують постійного догляду і ремонтів, але завдяки золотим рукам наших працівників, їх вмінню і досвіду, всі агрегати працюють безвідмовно, в цілому щосекундно перекачуючи майже 200 кубічних метрів води. В належному стані й інша техніка, дренажні канали, захисні дамби тощо. Всі наші виробничі підрозділи, відділи, служби працюють як єдиний, чітко відрегульований механізм, в якому ні будь-яких збоїв просто не може бути.  Адже від нашої роботи залежить як повноцінне забезпечення водою потреб суспільства, так і його безпека.

Взагалі, немає в світі нічого ціннішого за прісну воду. І скільки буде її на Землі, стільки й триватиме на нашій планеті життя. Ми — працівники водної галузі — зберігаємо її запаси для теперішнього і наступних поколінь. І хочемо, щоб люди бережливо ставилися до цієї дорогоцінної вологи, не витрачали її надмірно, переосмислили своє ставлення до неї в плані економного її використання.  Останній рік показав: через глобальне потепління в Україні відбуваються реальні кліматичні зміни, які можуть посилитися посухами, маловодністю. Будемо сподіватися, що такі явища не стануть регулярними. Але воду — шануймо! Буде її вдосталь — матимемо сили, здоров’я, життєвий комфорт, чого я щиро зичу всім нашим співвітчизникам.  А своєму рідному колективу Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області бажаю трудових успіхів, економічних здобутків, життєвих і професійних перемог, неосяжного, як водний простір, щастя.

Інтерв’ю вела

Наталя Віргуш

Не маємо часу на очікування, – В’ячеслав Швець про необхідність якнайшвидшої реконструкції Тясминської дамби

Одна з перших нагальних проблем, за вирішення якої береться новопризначений днями очільник Чигиринщини Сергій Чередніченко, – реконструкція Тясминської дамби. Об’єкт і нині аварійний та потребує негайного ремонту. Його оглянув спільно з депутатом ВРУ Олегом Арсенюком перший заступник голови ОДА В’ячеслав Швець та доручив керівнику району провести зустріч із профільними структурами, аби прискорити врегулювання цієї проблеми. Наразі дамба, зокрема й відрізок шляху, в аварійному стані. Поступово почали руйнуватись опори, з’явились тріщини. Відповідно кілька років тому рух транспорту там обмежили. Великоваговики почали об’їжджати дамбу дорогою через села. Утім це зумовило руйнацію тамтешніх помешкань. Люди почали обурюватись, протестувати. Нині ж вихід убачають в будівництві окремого об’їзного шляху.

Остаточно ж визначити стан аварійності об’єкту може лише відповідна експертиза, послуги якої дороговартісні. Варто зауважити, що дамба, за своїм цільовим призначенням (зокрема за висновками Інституту гідропроекту, що формував комплекс захисних гідротехнічних споруд), – гідроспоруда, що не призначена для руху по ній великоваговиків. Однак нині її використовують саме як міст-переправу через водний об’єкт. При цьому вага великоваговиків інколи сягає 60 т.  Зараз тут перекрили рух для транспорту бетонними блоками.

На переконання першого заступника, аби не провокувати подальшу руйнацію дамби, варто обмежити рух великовагового транспорту перед заїздом на міст, застосувавши відповідне дорожнє обладнання.

– Проблема затяглася, – говорить перший заступник. – Але ми не маємо часу на очікування. Потрібно якнайшвидше вирішити цю проблему. Ми разом із депутатами посприяємо в цьому, звернувшись і до центральних органів влади.

Уже в найближчі дні Сергій Чередніченко планує провести спільну зустріч представників усіх  сторін.

http://vikka.ua/novini/97653-ne-maemo-chasu-na-ochikuvannya-ochilnik-chigirinschini-pro-rekonstruktsiyu-tyasminskoi-dambi-foto.htm

 

Відбулася виїзна нарада через берегоруйнування біля Канівських очисних споруд

         Ділянка розмиву берега річки Дніпро в районі очисних споруд міста Канева поблизу села Пекарі знаходиться в критичному стані. 06.08.2019 р. було здійснено робочу поїздку до Канівського району групою посадових осіб, представників Черкаської ОДА, Канівської РДА, Черкаського РУВР, ДСНС, територіальних громад та комунальних підприємств, з метою огляду аварійної проміжку.

Детальніше

У черкаському дитсадку святкували День Дніпра

        Цього тижня ми святкуємо День Дніпра – свято головної річки українців. Черкащани знають про Дніпро не з чуток, адже нам пощастило жити біля унікальної водойми, яка є найбільшою в Україні і третьою за величиною в Європі. Привернути увагу до Дніпра та нагадати про проблеми річки вирішили й працівники Черкаського РУВР. Вони провели День Дніпра серед наймолодших черкасців в дитячому садочку «Дніпряночка».

Детальніше

На захисті від водної стихії


Детальніше

День водника. Які вони, трудові будні працівників водного господарства?

День водника. Які вони, трудові будні працівників водного господарства?          Захищати прибережні території і населені  пункти, розташовані біля Кременчуцького водосховища, від підтоплень і затоплень, шкідливої дії вод, утримувати водну стихію у відведених їй межах — робота, яка потребує надзвичайної відповідальності, високого професіоналізму, а, нерідко — й мужності.

    Всі ці риси притаманні працівникам Черкаського регіонального управління водних ресурсів, яке очолює Олександр Бовсуновський.

2-го червня водники відзначили своє професійне свято — День працівників водного господарства України. І сконцентрувало це свято в собі немало — гідні великої поваги успіхи колективу ЧРУВР, вдячність мешканців прибережних сіл, садиби яких цієї весни, як і завжди, професійно захищені від повені. Але й думок про проблеми, які опосіли галузь і які потребують нагального вирішення теж було достатньо.

Детальніше

День працівника водного господарства: брак кадрів і зношеність обладнання

Уже 16 рік в Україні відзначають день працівника водного господарства. Цього року це свято припадає на 2 червня. З цього приводу хотілося б приділити особливу увагу працівникам Черкаського регіонального управління водних ресурсів. На рахунку управління 4 експлуатаційні дільниці: Черкаська, Дахнівська, Оболонська і Тясминська та 9 насосних станцій, які захищають прибережні території від підтоплень та затоплень.

Детальніше

У Черкасах відзначили День води

      22 березня вся планета святкує Всесвітній день води. Основне завдання – нагадати людям про величезну важливість водних ресурсів для підтримання життя на Землі, а також привернути увагу до проблем якості питної води.

Детальніше

В Черкаському РУВР вшанували 85-ту річницю Голодомору

     Хвилиною мовчання вшанував колектив Черкаського РУВР усіх, замучених голодною смертю в 1932-33 роках. Перед образом Божим під час жалобних заходів була запалена лампадка і схилені голови перед пам’яттю невинно вбитих гододом-геноцидом українців. Таким чином, прийнявши і простивши, згорить страшний спадок Голодомору нашої нації.

Детальніше

Подкатегории

  • Анонси

    Черкаське управління захисту дніпрвських масивів оглошує конкурс творів та малюнків "Водяна казка" для школярів та вихованців дошкільних навчальних закладів, приурочений до Нового року. Конкурс має на меті привернути увагу юних черкащан до збереження чистоти води та захисту навколишнього середовища для себе та майбутніх поколінь. Переможцям напередодні свята  будуть вручені  призи. Твори та малюнки надсилати поштою на адресу: вул. Надпільна 332, м. Черкаси, 18005, тел.(0472) 36-00-18. Збережемо воду разом!