IHФОРМАЦIЯ про інженерно – геологічні умови в зоні впливу Кременчуцького водосховища за 2019 рік

        Інформація складена за результатами рекогностувального обстеження, проведеного співробітниками відділу водних відносин, техногенно – екологічної безпеки та басейнової взаємодії Черкаського УЗМДВ протягом 2019 року і матеріалами аналітично – диспетчерської служби Черкаського УЗМДВ

Рівневий режим водосховища протягом поточного року відрізнявся від минулорічного і не завжди відповідав Протоколу засідання міжвідомчої комісії Держводагентства України по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ. Так, у І-му кварталі переважну більшість часу рівень води не відповідав «Протоколу…», перебуваючи упродовж січня-лютого на 0.02 – 0.17 м вище протокольних відміток, а у І-й декаді березня – нижче на 0.02 – 0.25 м, і тільки з 12.03 – рівень води увійшов у межі протокольних рамок. У цьому році до початку наповнення рівень води у Кременчуцькому водосховищі був нижчий за відповідний період 2018 року (в озерній частині – в середньому на 0.11 м). Стійке підвищення рівня води в озерній частині водосховища почалося в ІІІ-й декаді лютого. В період активного наповнення водосховища з початку березня до ІІІ-ї декади травня рівень води був, в середньому, на 0.50 м вище, ніж у 2018 році і у квітні – в середньому, на 0.39 м вище протокольних відміток; у травні – перебував у протокольних межах. В подальшому, після завершення наповнення водойми, відбувалось коливання рівня води у межах позначок 80.84 – 81.00 м; у червні середні відмітки рівня води становили 80.89 м, що практично відповідає протокольним. У ІІІ-му кварталі рівень води у водоймі переважно не відповідав протокольним відміткам, затвердженим Міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ. Протягом цього періоду рівень води у Кременчуцькому водосховищі був в середньому на 0.26 м нижче, ніж у відповідний період минулого року, його поступове зниження в озерній частині розпочалося з 6 липня з позначки 80.81 м і на 30 вересня він становив 79.45 м (у 2018 році – 79.89 м) (малюнок 1). Середній рівень води в озерній частині водосховища за період з січня по вересень 2019 року становив 79.87 м (у 2018 році – 79.82 м) Моніторингові спостереження за переформуванням берегів Кременчуцького водосховища у 2019 році виконані по 92 створах інженерно – геологічної мережі при 92 запланованих. Один спостережний створ на абразійно – обвальній ділянці протягом останнього року втрачений, натомість один спостережний створ заснований під час обстеження. Середня величина руйнування берегів ерозійного типу на правобережжі верхової частини водосховища протягом останнього року становила 0.4 м, найбільша – 0.7 м на ділянці навпроти о. Просеред (Канівський район); втрати земельних угідь внаслідок переформування берегів на правобережжі за цей період склали 0.45 га, з них 0.26 га – ДЛФ, 0.18 га – чагарники і 0.01 га – пасовищ.. Триває процес руйнування правого берега в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району, на ділянці довжиною 800 м (фото 2). На деяких ділянках берега відстань від урізу води до зовнішнього контуру (підніжжя обвалування) території полів фільтрації значно менше 100-метрової зони, необхідної для дотримання водоохоронного режиму та санітарних норм навколо об’єкту. За результатами останнього обстеження берегової лінії, проведеного у жовтні поточного року, біля верхнього за течією краю ділянки полів фільтрації від берегової лінії до підніжжя валу залишилось 40 м. Будь-яке ослаблення або уповільнення процесу руйнування берега під впливом природних факторів неможливе. Розвиток ерозійних процесів сприятиме подальшому активному розмиву берегової лінії і становитиме загрозу технічній території очисних споруд. Зменшення відстані від урізу води до контуру території полів фільтрації (ширини прибережної захисної смуги) призведе до неприпустимих розмірів інфільтрації стічних вод до акваторії водосховища, а ймовірність руйнування зовнішнього контуру полів фільтрації слід розглядати як загрозу екологічної катастрофи. Все вище зазначене свідчить про необхідність впровадження термінових берегозахисних заходів. Наразі ця проблема розглядається в Черкаській обласній державній адміністрації. 25.07.2019 р. в ОДА відбулася нарада щодо поліпшення стану водних об’єктів області, відповідно до рішень якої робоча група за участю представників ОДА, інших обласних структур, а також Черкаського УЗМДВ, здійснила обстеження ділянки берегової лінії водосховища в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району для визначення інтенсивності процесів розмиву берега. Продовжується руйнування берегової лінії в районі колишньої пристані «Тубільці» (Черкаський район). Як уже неодноразово відзначалось, з метою запобігання розмиву берега на цій ділянці в 1985 році було виконано берегоукріплення довжиною 800 м у вигляді кам’яного накиду, яке потребувало щорічного досипання матеріалу з бутового каменю. В умовах інтенсивних руслових процесів берегоукріплення такого типу виявилось неефективним. На верхньому (за течією) краї берегозахисту внаслідок складних гідравлічних умов у споруді утворилась ерозійна виїмка у формі затоки довжиною близько 100 м і шириною до 40 м; на всьому її протязі кам’яний матеріал споруди зсувається під воду. На лівобережжі верхів’я водосховища середня величина розмиву ерозійних берегів протягом останнього року склала 0.5 м, найбільша – 0.7 м на ділянці нижче гирла р. Оріхівки (Канівський район). Втрати земельних угідь на лівобережжі за цей період склали 0.29 га. Таким чином, загальна площа земельних угідь, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів у верхів’ї Кременчуцького водосховища, склала 0.74 га. В озерній частині водосховища на правобережжі середня величина переформування берегів абразійного типу за останній рік становила 0.7 м, найбільша – 3.7 м поблизу с. Нагірне Світловодського району Кіровоградської області, а також – 3.1 м поблизу с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області. Як вже неодноразово відзначалося, процеси руйнування ділянки берега поблизу с. Червона Слобода триватимуть і надалі, з кожним роком їх активність наростає, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Тому необхідно вжити заходів щодо берегозахисту. Втрати земельних угідь внаслідок руйнування берегів правобережжя озерної частини за цей рік склали 2.90 га, з них 2.59 га – ДЛФ, 0.16 га – багаторічні  насадження і 0.15 га – пасовища. На лівобережжі озерної частини водосховища середня величина переформування абразійних берегів за останній рік становила 0.5 м, найбільша – 5.7 м (поблизу с. Васьківка Полтавської області); втрати земель унаслідок переформування берегів за останній рік склали 1.72 га (Полтавська область), з них 0.03 га – присадибні землі і 1.69 га – ДЛФ.

 

Таким чином, загальна площа земельних угідь, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів у верхів’ї Кременчуцького водосховища, склала 0.74 га. Загальна площа земель, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів Кременчуцького водосховища, склала 5.36 га, за період експлуатації водосховища – 2092 га.

 

 

 

 

   

 

Відділ водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки

     Кременчуцьке водосховище, створене для вирішення енергетичних і водогосподарських проблем держави і введене в експлуатацію в 1961 році, є найбільшим у дніпровському каскаді. Воно розташоване в межах трьох адміністративних областей України: Черкаської, Кіровоградської і Полтавської. Безумовно, значення даного водного об’єкта для соціально-економічного розвитку згаданих областей важко переоцінити, але не варто забувати і про його негативний вплив на прибережні території.

Детальніше

Водні об’єкти та техногенно-екологічна безпека

 Для своєчасного попередження небезпечних кризових ситуацій, що можуть виникати на об’єктах управління проводяться систематичні спостереження.

Детальніше

Схеми комплексів захисних споруд

 

Детальніше

Експлуатація водогосподарських систем

Черкаське регіональне управління водних ресурсів виконує нагляд за збереженням та використанням водних ресурсів і обслуговує комплекси захисних гідротехнічних споруд на Кременчуцькому водосховищі та захищає від затоплень та підтоплень 56 населених пунктів та 59 тис. гектарів земель та Золотоніського, Чорнобаївського, Черкаського, Чигиринського, Смілянського районів Черкаської області, Глобинського і Кременчуцького районів Полтавської області, Світловодського району Кіровоградської області.     

Детальніше