Підготовка водогосподарських об‘єктів до пропуску льодоходу, весняного водопілля та паводків

Робота управління по експлуатації захисних споруд, які знаходяться на балансі управління, ведеться згідно з Правилами технічної експлуатації захисно-регуляційних споруд та Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд. З метою підготовки водних об‘єктів і гідроспоруд, що експлуатуються управлінням, для безаварійного пропуску весняного водопілля в управлінні створюється відповідна комісія з головних спеціалістів управління.

Комісією обстежуються всі захисні споруди, складаються акти обстеження споруд, а також розробляються першочергові заходи  та  поновлюється  аварійний  запас  матеріалів  на  спорудах. Перевіряється зв`язок, взаємодія  з органами МНС в районах розміщення  захисних  споруд.

 Проводяться роботи з підготовки гідромеханічного та електротехнічного обладнання насосних станцій, створюються аварійні бригади та ін.

Крім цього комісією управління на підставі обстеження складається загальний акт обстеження захисних споруд управління і плануються заходи по відновленню споруд їх капітальному ремонту та модернізації. Складені накази взаємодії між облводресурсами та головним управлінням МНС, управлінням ЦЗН та НС при виникненні надзвичайних ситуацій та в період проходження повеней та паводків. Уточнюються схеми зв’язку з органами місцевого самоврядування.

 

Інформація про гідрогеологічні умови в зоні впливу Кременчуцького водосховища за 2020 рік

Моніторингові спостереження за гідрогеологічним станом прибережних територій в зоні впливу Кременчуцького водосховища у 2020 році проводились по 27 режимних точках при запланованих 27. При цьому виконано 564 точко-заміри рівнів ґрунтових вод при запланованих 564. Характеризуючи динаміку рівнів ґрунтових вод на прилеглій до Кременчуцького водосховища території за 2020 рік, як і загалом за результатами багаторічних спостережень, слід відзначити, що за результатами багаторічних спостережень можна з впевненістю констатувати: режим підпертих водосховищем ґрунтових вод стабілізувався і на теперішній час визначається переважно впливом метеорологічних та антропогенних факторів. За метеоумовами 2020 рік відзначався нестійким температурним фоном повітря з частими чергуваннями періодів потеплінь та похолодань, різкими значними перепадами температури та загальним дефіцитом опадів. Протягом року середньомісячний загальний температурний фон на прилеглих до Кременчуцького водосховища територіях майже весь час перевищував кліматичну норму і тільки у квітні середня температура повітря відповідала нормі, а у травні – була навіть нижча на 20 С. З особливостей температурного режиму упродовж 2020 року слід відзначити:

- за температурним режимом зима цього року видалася найтеплішою за весь період метеорологічних спостережень. Для неї були характерні чергування коротких періодів зниження та більш тривалі періоди підвищення температури повітря. Стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0° у бік від’ємних температур не відбулося – метеорологічна зима не наступила;

- березень також характеризувався сонячною аномально теплою погодою, і за температурними показниками повітря був найтеплішим за останні 72 роки спостережень.

- квітень в цілому видався з температурним фоном в межах кліматичної норми і був найхолоднішим за останні 13 років. Упродовж місяця погода була мінливою та вітряною. Спостерігалися часті «повернення холоду», які чергувалися з контрастним, майже літнім теплом;

- травень взагалі видався холодним. Він увійшов у шістку найбільш холодних за останні 70 років спостережень та став найхолоднішим у XXI столітті. Переходу до літнього режиму погоди так і не відбулося, середньомісячна температура повітря була на 1.3 – 2.4° С нижча за кліматичну норму.

- з 5 червня на прилеглих до Кременчуцького водосховища територіях із стійким переходом середньодобової температури повітря через 15° С в бік підвищення нарешті розпочалося метеорологічне літо (середня багаторічна дата 15 травня). Наростання тепла відбувалося інтенсивно і вже з 9 червня над вище згадуваними територіями запанувала спека, яка практично тривала до кінця місяця. Середньомісячна температура повітря перевищила кліматичну норму на 3 – 4° С;

- осінь цього року загалом видалася найбільш теплою за весь період метеорологічних спостережень. При цьому, дуже теплими, проте з періодичними нетривалими похолоданнями, були всі місяці. Найтеплішим був жовтень: за місяць температура повітря перевищила кліматичну норму на 5° С і за даними 7 метеостанцій виявилася найвищою за останні 103 роки спостережень.

Розподіл опадів упродовж року на прилеглих до Кременчуцького водосховища територіях був вкрай нерівномірним, як за часовими, так і за територіальними параметрами. Слід відмітити, що протягом літньо-осіннього періоду спостережні території потерпали від дефіциту вологи, оскільки останні ефективні дощі спостерігались у травні. Особливо посушливим був серпень: кількість опадів склала всього 2-17 мм, що становить 4-35 % від кліматичної норми. Річна кількість опадів, в середньому, склала 80 % від кліматичної норми. Узагальнюючи динаміку ґрунтових вод на спостережній території м. Черкаси за 2020 рік, слід відзначити наступне:

- загальний дефіцит опадів у 2019 році обумовив на початку 2020 року повсюдні дуже низькі рівні ґрунтових вод, що зберігались упродовж всього звітного періоду і були суттєво нижчими ніж у 2019 році;

- найвищі рівні ґрунтових вод спостерігались у першій декаді червня: 79.34 – 83.59 м;

- найнижчі рівні ґрунтових вод спостерігались наприкінці вересня: 78.96 – 83.15 м;

- максимальні площі підтоплених земель спостерігались з кінця лютого до кінця першої декади червня: з глибинами залягання ґрунтових вод до 2.0 м – 153 га проти 288 га у минулому році, в тому числі з глибинами до 1.0 м – 15 га проти 78.5 га;

- мінімальні – у період з серпня по грудень в окремих незначних за площею пониженнях рельєфу;

Рівень води у водозбірному басейні Черкаської насосної станції за період спостережень, згідно протоколу погодження рівнів води в придамбових водоймах насосних станцій, підтримувався в межах позначок 77.00 – 77.80 м до середини жовтня. Характеризуючи динаміку ґрунтових вод на спостережній території м. Світловодськ за 2020 рік, слід зробити наступні висновки:

- загальний дефіцит опадів у 2019 році обумовив на початку 2020 року повсюдні дуже низькі рівні ґрунтових вод, що зберігались упродовж всього звітного періоду і були суттєво нижчими ніж у 2019 році;

- найвищі рівні ґрунтових вод спостерігались у першій декаді червня: 65.06 – 69.17 м;

- найнижчі рівні ґрунтових вод спостерігались наприкінці вересня: 64.31 – 68.48 м;

- максимальні площі підтоплених земель спостерігались з кінця лютого до червня: з глибинами залягання ґрунтових вод до 2.0 м – 285 га проти 387 га (лютий) у минулому році, в тому числі з глибинами до 1.0 м – 40 га проти 101 га;

- мінімальні – у період з серпня по грудень в окремих незначних за площею пониженнях рельєфу;

- на кінець року ґрунтові води залягали в середньому на 0.23 м нижче, ніж у відповідний період 2019 року.

Гідрогеологічний стан території об’єкту спостережень протягом усього 2020 року був задовільний.

Як уже неодноразово відмічалось, сучасний стан системи водопониження, яка перебуває на балансі міських органів влади Світловодська, не забезпечує повною мірою захист нижньої частини міста від підтоплення та затоплення як ґрунтовими, так і поверхневими водами під час проходження весняної повені та літніх паводків.

На території Оболонського захищеного масиву (район с. Святилівка) динаміка рівнів ґрунтових вод в прибережній зоні Кременчуцького водосховища відповідає змінам рівнів води у водосховищі.

Отже, на території Оболонського захищеного масиву в районі с. Святилівка протягом 2020 року:

- на початку року ґрунтові води залягали нижче минулорічних на 0.05 – 0.55 м;

- в прибережній зоні водосховища максимальні рівнів ґрунтових вод спостерігався наприкінці липня, на решті території – у травні – на початку червня;

- мінімальні рівні грантових вод спостерігались: в прибережній зоні водосховища у січні, на решті території у грудні;

- максимальні площі підтоплення земель 783 га (у 2019 році – 807 га) спостерігались у квітні – липні;

Середні місячні рівні води протягом 2020 року у підвідних каналах насосних станцій підтримувалися в межах позначок:

НС № 1 – 76.50 – 77.35 м;

НС № 2 – 76.60 – 77.22 м;

 

IHФОРМАЦIЯ про інженерно – геологічні умови в зоні впливу Кременчуцького водосховища за 2019 рік

        Інформація складена за результатами рекогностувального обстеження, проведеного співробітниками відділу водних відносин, техногенно – екологічної безпеки та басейнової взаємодії Черкаського УЗМДВ протягом 2019 року і матеріалами аналітично – диспетчерської служби Черкаського УЗМДВ

Рівневий режим водосховища протягом поточного року відрізнявся від минулорічного і не завжди відповідав Протоколу засідання міжвідомчої комісії Держводагентства України по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ. Так, у І-му кварталі переважну більшість часу рівень води не відповідав «Протоколу…», перебуваючи упродовж січня-лютого на 0.02 – 0.17 м вище протокольних відміток, а у І-й декаді березня – нижче на 0.02 – 0.25 м, і тільки з 12.03 – рівень води увійшов у межі протокольних рамок. У цьому році до початку наповнення рівень води у Кременчуцькому водосховищі був нижчий за відповідний період 2018 року (в озерній частині – в середньому на 0.11 м). Стійке підвищення рівня води в озерній частині водосховища почалося в ІІІ-й декаді лютого. В період активного наповнення водосховища з початку березня до ІІІ-ї декади травня рівень води був, в середньому, на 0.50 м вище, ніж у 2018 році і у квітні – в середньому, на 0.39 м вище протокольних відміток; у травні – перебував у протокольних межах. В подальшому, після завершення наповнення водойми, відбувалось коливання рівня води у межах позначок 80.84 – 81.00 м; у червні середні відмітки рівня води становили 80.89 м, що практично відповідає протокольним. У ІІІ-му кварталі рівень води у водоймі переважно не відповідав протокольним відміткам, затвердженим Міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ. Протягом цього періоду рівень води у Кременчуцькому водосховищі був в середньому на 0.26 м нижче, ніж у відповідний період минулого року, його поступове зниження в озерній частині розпочалося з 6 липня з позначки 80.81 м і на 30 вересня він становив 79.45 м (у 2018 році – 79.89 м) (малюнок 1). Середній рівень води в озерній частині водосховища за період з січня по вересень 2019 року становив 79.87 м (у 2018 році – 79.82 м) Моніторингові спостереження за переформуванням берегів Кременчуцького водосховища у 2019 році виконані по 92 створах інженерно – геологічної мережі при 92 запланованих. Один спостережний створ на абразійно – обвальній ділянці протягом останнього року втрачений, натомість один спостережний створ заснований під час обстеження. Середня величина руйнування берегів ерозійного типу на правобережжі верхової частини водосховища протягом останнього року становила 0.4 м, найбільша – 0.7 м на ділянці навпроти о. Просеред (Канівський район); втрати земельних угідь внаслідок переформування берегів на правобережжі за цей період склали 0.45 га, з них 0.26 га – ДЛФ, 0.18 га – чагарники і 0.01 га – пасовищ.. Триває процес руйнування правого берега в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району, на ділянці довжиною 800 м (фото 2). На деяких ділянках берега відстань від урізу води до зовнішнього контуру (підніжжя обвалування) території полів фільтрації значно менше 100-метрової зони, необхідної для дотримання водоохоронного режиму та санітарних норм навколо об’єкту. За результатами останнього обстеження берегової лінії, проведеного у жовтні поточного року, біля верхнього за течією краю ділянки полів фільтрації від берегової лінії до підніжжя валу залишилось 40 м. Будь-яке ослаблення або уповільнення процесу руйнування берега під впливом природних факторів неможливе. Розвиток ерозійних процесів сприятиме подальшому активному розмиву берегової лінії і становитиме загрозу технічній території очисних споруд. Зменшення відстані від урізу води до контуру території полів фільтрації (ширини прибережної захисної смуги) призведе до неприпустимих розмірів інфільтрації стічних вод до акваторії водосховища, а ймовірність руйнування зовнішнього контуру полів фільтрації слід розглядати як загрозу екологічної катастрофи. Все вище зазначене свідчить про необхідність впровадження термінових берегозахисних заходів. Наразі ця проблема розглядається в Черкаській обласній державній адміністрації. 25.07.2019 р. в ОДА відбулася нарада щодо поліпшення стану водних об’єктів області, відповідно до рішень якої робоча група за участю представників ОДА, інших обласних структур, а також Черкаського УЗМДВ, здійснила обстеження ділянки берегової лінії водосховища в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району для визначення інтенсивності процесів розмиву берега. Продовжується руйнування берегової лінії в районі колишньої пристані «Тубільці» (Черкаський район). Як уже неодноразово відзначалось, з метою запобігання розмиву берега на цій ділянці в 1985 році було виконано берегоукріплення довжиною 800 м у вигляді кам’яного накиду, яке потребувало щорічного досипання матеріалу з бутового каменю. В умовах інтенсивних руслових процесів берегоукріплення такого типу виявилось неефективним. На верхньому (за течією) краї берегозахисту внаслідок складних гідравлічних умов у споруді утворилась ерозійна виїмка у формі затоки довжиною близько 100 м і шириною до 40 м; на всьому її протязі кам’яний матеріал споруди зсувається під воду. На лівобережжі верхів’я водосховища середня величина розмиву ерозійних берегів протягом останнього року склала 0.5 м, найбільша – 0.7 м на ділянці нижче гирла р. Оріхівки (Канівський район). Втрати земельних угідь на лівобережжі за цей період склали 0.29 га. Таким чином, загальна площа земельних угідь, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів у верхів’ї Кременчуцького водосховища, склала 0.74 га. В озерній частині водосховища на правобережжі середня величина переформування берегів абразійного типу за останній рік становила 0.7 м, найбільша – 3.7 м поблизу с. Нагірне Світловодського району Кіровоградської області, а також – 3.1 м поблизу с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області. Як вже неодноразово відзначалося, процеси руйнування ділянки берега поблизу с. Червона Слобода триватимуть і надалі, з кожним роком їх активність наростає, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Тому необхідно вжити заходів щодо берегозахисту. Втрати земельних угідь внаслідок руйнування берегів правобережжя озерної частини за цей рік склали 2.90 га, з них 2.59 га – ДЛФ, 0.16 га – багаторічні  насадження і 0.15 га – пасовища. На лівобережжі озерної частини водосховища середня величина переформування абразійних берегів за останній рік становила 0.5 м, найбільша – 5.7 м (поблизу с. Васьківка Полтавської області); втрати земель унаслідок переформування берегів за останній рік склали 1.72 га (Полтавська область), з них 0.03 га – присадибні землі і 1.69 га – ДЛФ.

 

Таким чином, загальна площа земельних угідь, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів у верхів’ї Кременчуцького водосховища, склала 0.74 га. Загальна площа земель, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів Кременчуцького водосховища, склала 5.36 га, за період експлуатації водосховища – 2092 га.

 

 

 

 

   

 

Відділ водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки

     Кременчуцьке водосховище, створене для вирішення енергетичних і водогосподарських проблем держави і введене в експлуатацію в 1961 році, є найбільшим у дніпровському каскаді. Воно розташоване в межах трьох адміністративних областей України: Черкаської, Кіровоградської і Полтавської. Безумовно, значення даного водного об’єкта для соціально-економічного розвитку згаданих областей важко переоцінити, але не варто забувати і про його негативний вплив на прибережні території.

Детальніше

Водні об’єкти та техногенно-екологічна безпека

 Для своєчасного попередження небезпечних кризових ситуацій, що можуть виникати на об’єктах управління проводяться систематичні спостереження.

Детальніше

Схеми комплексів захисних споруд

 

Детальніше

Експлуатація водогосподарських систем

Черкаське регіональне управління водних ресурсів виконує нагляд за збереженням та використанням водних ресурсів і обслуговує комплекси захисних гідротехнічних споруд на Кременчуцькому водосховищі та захищає від затоплень та підтоплень 56 населених пунктів та 59 тис. гектарів земель та Золотоніського, Чорнобаївського, Черкаського, Чигиринського, Смілянського районів Черкаської області, Глобинського і Кременчуцького районів Полтавської області, Світловодського району Кіровоградської області.     

Детальніше