День водника. Які вони, трудові будні працівників водного господарства?

Подробности

Создано 04.06.2019 14:53

         Захищати прибережні території і населені  пункти, розташовані біля Кременчуцького водосховища, від підтоплень і затоплень, шкідливої дії вод, утримувати водну стихію у відведених їй межах — робота, яка потребує надзвичайної відповідальності, високого професіоналізму, а, нерідко — й мужності.

    Всі ці риси притаманні працівникам Черкаського регіонального управління водних ресурсів, яке очолює Олександр Бовсуновський.

2-го червня водники відзначили своє професійне свято — День працівників водного господарства України. І сконцентрувало це свято в собі немало — гідні великої поваги успіхи колективу ЧРУВР, вдячність мешканців прибережних сіл, садиби яких цієї весни, як і завжди, професійно захищені від повені. Але й думок про проблеми, які опосіли галузь і які потребують нагального вирішення теж було достатньо.

 Про те, як діє сьогодні управління й його виробничі підрозділи, якими є трудові будні черкаських водників — й наша розповідь.

Для довідки: до складу Черкаського управління водних ресурсів входить чотири експлуатаційні дільниці: Черкаська, Дахнівська, Оболонська і Тясминська та 9 насосних станцій, які захищають прибережні території від підтоплень та затоплень. Майже 60 тисяч гектарів прибережних земель і 58 населених пунктів Золотоніського, Чорнобаївського, Черкаського, Смілянського районів Черкащини та Глобинського, Кременчуцького районів Полтавської області. Найбільший комплекс захисних гідротехнічних споруд – це Тясминський масив, який захищає 26 населених пунктів і 16,5 тисяч гектарів земель. Це робота для справжніх професіоналів і її на високому фаховому рівні виконують працівники Черкаського регіонального управління водних ресурсів, керівником якого є Олександр Бовсуновський.

 

Безперервно при необхідності цілодобово діють дев’ять насосних станцій на експлуатаційних дільницях управління, розташованих у Дахнівці, Черкасах, Святилівці Полтавської області та Стецівці Чигиринського району. Вони здійснюють перекачування вод дренажного, ґрунтового, річкового стоку, паводкових вод.

Володимир Кравченко працює на Дахнівській дільниці уже 18 років і розповідає, що самі насосні станції ще 60-х років побудови, але й досі працюють. Свою роботу виконують сумлінно і в повному обсязі.

– Зістарюється обладнання насосних станцій, – говорить начальник Дахнівської дільниці Володимир Кравченко, – самі можете собі уявити: майже 60 років відслужило, а це більше, ніж два експлуатаційних терміни. Відбувається корозія металу електрообладнання, механічного обладнання, гідромеханічного й тому устаткування потребує постійного ремонту. Через майже повну відсутність фінансування з Держбюджету обходимося лише поточними ремонтами. Наразі на дільниці працює 54 особи-ентузіасти, адже зарплатня у всіх мінімальна, незалежно від того сторож ти, прибиральник чи висококваліфікований спеціаліст.

Загалом начальник Дахнівської дільниці бідкається нестачею кадрів:

– Не вистачає людей через низьку заробітну плату, – говорить Володимир Іванович. – Зараз у нас тільки на дільниці 5 вакансій, серед яких робота токаря, зварювальника, деревообробника, електромонтера. Посади вакантні вже понад чотири роки, молодь не йде, виконуємо всі по черзі роботу, хто може. Люди, які тут уже роками працюють, розуміють наскільки вони необхідні. Якби не насосні станції, які підтримують рівень води в аванкамерах насосних станцій, а відповідно і на захисних масивах, ми отримали б катастрофічні розливи і землю вкрай заболочену, на якій не можна ні сіяти, ні орати. Якщо брати до уваги, наприклад, тільки дві насосні станції Будище-Свидівську №1 і №2, то припинення їх роботи призведе до затоплення майже 7000 гектарів земель, а це – цілий район.

За словами Володимира Кравченка, насосні станції знаходяться віддалено від населених пунктів і дороги до них, м’яко кажучи, непроїзні, так, наприклад, керівник Будище-Свидівської насосної станції №1 Сергій Ільчишин щодня добирається на роботу, долаючи понад 10 км власним транспортом за власний кошт в будь-яку погоду.

Виокремити хочеться єдину жінку-керівника насосної станції в області – Наталію Грекало, яка, до речі, приступила до роботи саме у День працівника водного господарства і вважає це знаковим. На цій посаді вже три роки і за цей час не втратила інтересу до своєї роботи.

– Мені цікаво виїжджати на доглядові роботи, – відзначає Наталія Миколаївна. – За професією я – електромонтер. Багато кому може здатися це нецікавою роботою, але якщо йде обстеження наших каналів, якщо виконуються роботи по замірах дна каналу, визначення ступеня замуленості та інші доглядові роботи я завжди беру активну участь у цих процесах, бо мені це подобається. Я кожного разу пізнаю для себе щось нове. Також подобається, що кожного року до Дня довкілля ми разом з колективом висаджуємо дерева, чим продовжуємо життя на планеті.

Наталія Грекало – начальник Будище-Свидівської насосної станції №2, колектив її – чоловіки. На питання як працюється жінці в чоловічому осередку, відповідає з посмішкою:

– Чудово, – продовжує пані Наталя. – Чоловіки завжди хочуть допомогти, підтримати, з ними легко: всі дорослі, свідомі. Основне наше завдання – це виконувати всі вимоги щодо підтримання в належному стані обладнання, яке не повинно вийти з ладу, тому стараємося. Хочеться, щоб держава більше уваги приділяла цій галузі, адже обладнання потребує оновлення. Для надійної експлуатації в майбутньому треба оновлювати обладнання на більш сучасне, щоб зберегти його для майбутніх поколінь.

– Основна задача Черкаської насосної станції – перекачування підземних ґрунтових вод та водопониження двох свердловин, – розповідає начальник Черкаської експлуатаційної дільниці Петро Сичевський. – Там є акумулюючий басейн, в який стікає вода, а насосна станція її перекачує в Дніпро. Золотоніська насосна станція працює дещо по-іншому: вона забезпечує перекачування стоку річки Золотоношки у водосховище, оскільки гирло її на чотири метри нижче Дніпра, тобто підтримує належні рівні.

Начальник управління Олександр Бовсуновський в переддень свята «Дня працівника водного господарства» вирішив привітати усіх працівників управління найщирішими словами:

– Я завдячую всім працівникам управління, які забезпечують своєю працею надійний захист та експлуатацію наших гідротехнічних споруд. Насамперед оперативному персоналу насосних станцій, які, незважаючи на вихідні, святкові дні, негоду, сніг, дощ все одно добираються на чергування і виконують свою роботу щодо перекачки вод дренажного, ґрунтового, річкового стоку, паводкових вод і т. ін. Також подяка керівникам відділів, служб, кожен з яких виконує свою роботу, адже це потребує великих моральних, психологічних зусиль, усидчивості, знань для того, щоб не було ніяких нарікань від вищестоящих організацій. Зараз з’являється багато нововведень в частині управління водними ресурсами, особливого навчання яких у нас не було, нині самотужки оволодіваємо ними. Необхідно сказати велике спасибі нашим структурним підрозділам за їх працю: керівництву дільниць, начальникам насосних станцій, гідротехнікам дільниць, механізаторам, водіям, зварювальникам, токарям, всьому обслуговуючому персоналу, тому що вони забезпечують виконання ремонтних робіт, виходячи з наявних можливостей і вкрай низького фінансування, зважаючи на обладнання, що працює з 60х років минулого століття. Лабораторії моніторингу вод і ґрунтів та гідротехнічній лабораторії, які виконують також необхідний обсяг робіт для визначення якості води на водозаборах комплексного призначення і контролюють цю якість води, щоб видно було яку воду ми перекачуємо в Кременчуцьке водосховище. Адже Кременчуцьке водосховище – це об’єкт загальнодержавного значення, з нього забезпечується питне водопостачання міст Черкаси, Світловодськ, Кременчук, Кропивницький. Електротехнічна лабораторія звичайно виконує свої вимірювання, випробування електричних величин захисних засобів для того, щоб убезпечити електроустановки, адже вони досить потужні, близько 6 кВ. Ще хочу подякувати допоміжному персоналу: прибиральницям, сторожам – вони теж виконують свою частину роботи, без якої неможливе нормальне функціонування нашого управління.

Щиро зичу всім успіхів у їх нелегкій праці, бажаю, щоб їхня робота була належним чином оцінена в матеріальному плані, щоб у їх сім’ях було все гаразд. Здоров’я, успіхів та натхнення!

Захищати прибережні території і населені пункти, розташовані біля Кременчуцького водосховища, від підтоплень і затоплень, шкідливої дії вод, утримувати водну стихію у відведених їй межах — робота, яка потребує надзвичайної відповідальності, високого професіоналізму, а, нерідко — й мужності.

Всі ці риси притаманні працівникам Черк5аського регіонального управління водних ресурсів, яке очолює Олександр Бовсуновський.

2-го червня водники відзначили своє професійне свято — День працівників водного господарства України. І сконцентрувало це свято в собі немало — гідні великої поваги успіхи колективу ЧРУВР, вдячність мешканців прибережних сіл, садиби яких цієї весни, як і завжди, професійно захищені від повені. Але й думок про проблеми, які опосіли галузь і які потребують нагального вирішення теж було достатньо.

Про те, як діє сьогодні управління й його виробничі підрозділи, якими є трудові будні черкаських водників — й наша розповідь.

Для довідки: до складу Черкаського управління водних ресурсів входить чотири експлуатаційні дільниці: Черкаська, Дахнівська, Оболонська і Тясминська та 9 насосних станцій, які захищають прибережні території від підтоплень та затоплень. Майже 60 тисяч гектарів прибережних земель і 58 населених пунктів Золотоніського, Чорнобаївського, Черкаського, Смілянського районів Черкащини та Глобинського, Кременчуцького районів Полтавської області. Найбільший комплекс захисних гідротехнічних споруд – це Тясминський масив, який захищає 26 населених пунктів і 16,5 тисяч гектарів земель. Це робота для справжніх професіоналів і її на високому фаховому рівні виконують працівники Черкаського регіонального управління водних ресурсів, керівником якого є Олександр Бовсуновський.

Безперервно при необхідності цілодобово діють дев’ять насосних станцій на експлуатаційних дільницях управління, розташованих у Дахнівці, Черкасах, Святилівці Полтавської області та Стецівці Чигиринського району. Вони здійснюють перекачування вод дренажного, ґрунтового, річкового стоку, паводкових вод.

Володимир Кравченко працює на Дахнівській дільниці уже 18 років і розповідає, що самі насосні станції ще 60-х років побудови, але й досі працюють. Свою роботу виконують сумлінно і в повному обсязі.

– Зістарюється обладнання насосних станцій, – говорить начальник Дахнівської дільниці Володимир Кравченко, – самі можете собі уявити: майже 60 років відслужило, а це більше, ніж два експлуатаційних терміни. Відбувається корозія металу електрообладнання, механічного обладнання, гідромеханічного й тому устаткування потребує постійного ремонту. Через майже повну відсутність фінансування з Держбюджету обходимося лише поточними ремонтами. Наразі на дільниці працює 54 особи-ентузіасти, адже зарплатня у всіх мінімальна, незалежно від того сторож ти, прибиральник чи висококваліфікований спеціаліст.

Загалом начальник Дахнівської дільниці бідкається нестачею кадрів:

– Не вистачає людей через низьку заробітну плату, – говорить Володимир Іванович. – Зараз у нас тільки на дільниці 5 вакансій, серед яких робота токаря, зварювальника, деревообробника, електромонтера. Посади вакантні вже понад чотири роки, молодь не йде, виконуємо всі по черзі роботу, хто може. Люди, які тут уже роками працюють, розуміють наскільки вони необхідні. Якби не насосні станції, які підтримують рівень води в аванкамерах насосних станцій, а відповідно і на захисних масивах, ми отримали б катастрофічні розливи і землю вкрай заболочену, на якій не можна ні сіяти, ні орати. Якщо брати до уваги, наприклад, тільки дві насосні станції Будище-Свидівську №1 і №2, то припинення їх роботи призведе до затоплення майже 7000 гектарів земель, а це – цілий район.

За словами Володимира Кравченка, насосні станції знаходяться віддалено від населених пунктів і дороги до них, м’яко кажучи, непроїзні, так, наприклад, керівник Будище-Свидівської насосної станції №1 Сергій Ільчишин щодня добирається на роботу, долаючи понад 10 км власним транспортом за власний кошт в будь-яку погоду.

Виокремити хочеться єдину жінку-керівника насосної станції в області – Наталію Грекало, яка, до речі, приступила до роботи саме у День працівника водного господарства і вважає це знаковим. На цій посаді вже три роки і за цей час не втратила інтересу до своєї роботи.

– Мені цікаво виїжджати на доглядові роботи, – відзначає Наталія Миколаївна. – За професією я – електромонтер. Багато кому може здатися це нецікавою роботою, але якщо йде обстеження наших каналів, якщо виконуються роботи по замірах дна каналу, визначення ступеня замуленості та інші доглядові роботи я завжди беру активну участь у цих процесах, бо мені це подобається. Я кожного разу пізнаю для себе щось нове. Також подобається, що кожного року до Дня довкілля ми разом з колективом висаджуємо дерева, чим продовжуємо життя на планеті.

Наталія Грекало – начальник Будище-Свидівської насосної станції №2, колектив її – чоловіки. На питання як працюється жінці в чоловічому осередку, відповідає з посмішкою:

– Чудово, – продовжує пані Наталя. – Чоловіки завжди хочуть допомогти, підтримати, з ними легко: всі дорослі, свідомі. Основне наше завдання – це виконувати всі вимоги щодо підтримання в належному стані обладнання, яке не повинно вийти з ладу, тому стараємося. Хочеться, щоб держава більше уваги приділяла цій галузі, адже обладнання потребує оновлення. Для надійної експлуатації в майбутньому треба оновлювати обладнання на більш сучасне, щоб зберегти його для майбутніх поколінь.

– Основна задача Черкаської насосної станції – перекачування підземних ґрунтових вод та водопониження двох свердловин, – розповідає начальник Черкаської експлуатаційної дільниці Петро Сичевський. – Там є акумулюючий басейн, в який стікає вода, а насосна станція її перекачує в Дніпро. Золотоніська насосна станція працює дещо по-іншому: вона забезпечує перекачування стоку річки Золотоношки у водосховище, оскільки гирло її на чотири метри нижче Дніпра, тобто підтримує належні рівні.

Начальник управління Олександр Бовсуновський в переддень свята «Дня працівника водного господарства» вирішив привітати усіх працівників управління найщирішими словами:

– Я завдячую всім працівникам управління, які забезпечують своєю працею надійний захист та експлуатацію наших гідротехнічних споруд. Насамперед оперативному персоналу насосних станцій, які, незважаючи на вихідні, святкові дні, негоду, сніг, дощ все одно добираються на чергування і виконують свою роботу щодо перекачки вод дренажного, ґрунтового, річкового стоку, паводкових вод і т. ін. Також подяка керівникам відділів, служб, кожен з яких виконує свою роботу, адже це потребує великих моральних, психологічних зусиль, усидчивості, знань для того, щоб не було ніяких нарікань від вищестоящих організацій. Зараз з’являється багато нововведень в частині управління водними ресурсами, особливого навчання яких у нас не було, нині самотужки оволодіваємо ними. Необхідно сказати велике спасибі нашим структурним підрозділам за їх працю: керівництву дільниць, начальникам насосних станцій, гідротехнікам дільниць, механізаторам, водіям, зварювальникам, токарям, всьому обслуговуючому персоналу, тому що вони забезпечують виконання ремонтних робіт, виходячи з наявних можливостей і вкрай низького фінансування, зважаючи на обладнання, що працює з 60х років минулого століття. Лабораторії моніторингу вод і ґрунтів та гідротехнічній лабораторії, які виконують також необхідний обсяг робіт для визначення якості води на водозаборах комплексного призначення і контролюють цю якість води, щоб видно було яку воду ми перекачуємо в Кременчуцьке водосховище. Адже Кременчуцьке водосховище – це об’єкт загальнодержавного значення, з нього забезпечується питне водопостачання міст Черкаси, Світловодськ, Кременчук, Кропивницький. Електротехнічна лабораторія звичайно виконує свої вимірювання, випробування електричних величин захисних засобів для того, щоб убезпечити електроустановки, адже вони досить потужні, близько 6 кВ. Ще хочу подякувати допоміжному персоналу: прибиральницям, сторожам – вони теж виконують свою частину роботи, без якої неможливе нормальне функціонування нашого управління.

Щиро зичу всім успіхів у їх нелегкій праці, бажаю, щоб їхня робота була належним чином оцінена в матеріальному плані, щоб у їх сім’ях було все гаразд. Здоров’я, успіхів та натхнення!

Джерело: Черкаський КРАЙ