Безоплатна правова допомога

Подробности

Создано 11.02.2020 10:54

    Безоплатна первинна правова допомога направлена на захист прав людини шляхом забезпечення рівного доступу до правової інформації та правосуддя, посилення правових можливостей і правової спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад  та спільнот.Безоплатна первинна правова допомога (БППД) включає в себе такі види правових послуг: надання  правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення  заяв, скарг,  інших документів правового характеру (крім процесуальних); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Право на БППД мають усі  особи,  які перебувають під юрисдикцією України. Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Право на БВПД мають категорії осіб, які визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами України. Для оперативного зв’язку з центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, тощо діє єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0-800-213-103

Детальніше https://legalaid.gov.ua

На обстеження спрямували майже 200 тис грн, – Роман Боднар про Тясминську дамбу

Подробности

Создано 06.02.2020 15:48

 Голова Черкаської ОДА Роман Боднар зустрівся  із керівництвом Чигиринського  району, представниками бізнесу та відвідав кілька важливих для всього району об’єктів, зокрема Тясминську дамбу та насосну станцію. Начальник управління Олександр Бовсуновський взяв участь  у зустрічі, провів огляд гідротехнічних споруд, ознайомив очільника обласної влади з основними аспектами їх призначення та комплексом проблем, від вирішення яких залежить подальше функціонування  Тясминської дамби. 

   - Важливим є питання ремонту Тясминської дамби та насосної станції, яку збудували ще в     60-х роках минулого століття. Потік великовагового транспорту по дамбі впливав на руйнівні процеси, це і стало причиною перекриття цієї ділянки. Наприкінці 2019-го року із обласного бюджету спрямували майже 200 тис грн на обстеження дамби. За ці кошти є можливісь прорахувати вартість та оцінити обсяги робіт.- зазначив керівник області.

Обстеження Тясминської дамби - завдання першочергове

Подробности

Создано 04.02.2020 11:11

  - Наше завдання сьогодні – не тільки забезпечити безперебійну роботу обладнання та підтримати в належному стані гідротехнічні споруди, а й  планувати на майбутнє, передбачати ризики, щоб вчасно на них  реагувати. – наголосив начальник управління О. М. Бовсуновський у ході наради з керівниками структурних підрозділів. 

   Першочергово було обговорено стан проведення обстеження  Тясминської дамби. Дано термінове доручення стосовно залучення для цього цільової субвенції, виділеної обласною владою, адже до цієї проблеми перебуває на постійному контролі і влади, і громадськості. Тож слід докласти всіх зусиль, щоб вирішити її вже найближчим часом.

Також було обговорено план заходів  щодо підготовки до підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у нинішньому році, економному використанню електроенергії, проведенню ремонтів обладнання, проведенню навчань по охороні праці та інших.     

Про пропуск льодоходу, повені та паводків у 2020 році

Подробности

Создано 30.01.2020 12:17

Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ  розроблено низку завдань згідно з відповідними наказами  Держводагентства і Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ для забезпечення  своєчасного проведення заходів стосовно захисту населених пунктів,  водогосподарських об’єктів від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу, повені та паводків підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2020 році.

На часі - проведення постійного аналізу та узагальнення  інформації про гідрометеорологічну обстановку, хід формування та пропуску льодоходу, повені  та  паводків на водних об’єктах басейну Дніпра. Відділу водних об'єктів, техногенно-екологічної безпеки та басейнової взаємодії, аналітично-диспетчерській службі   управління, слід уточнити порядок взаємодії з відповідними територіальними органами міністерств, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також порядок оповіщення населення та установ щодо загрози виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором. Також потрібно провести розробку оптимальних режимів роботи водогосподарських систем  та їх дотримання на період пропуску льодоходу, повені та  паводків. На період пропуску льодоходу, водопілля та паводків буде забезпечено  цілодобове чергування  працівників, відповідальних  за прийняття оперативних рішень; а начальники дільниць в цей час щоденно інформуватимуть аналітично-диспетчерську службу про розвиток водопілля, можливі затоплення та підтоплення територій .   Окрім цього, затверджено склад оперативної робочої групи управління на період пропуску льодоходу, повені у складі: заступника начальника управління  В. О. Бондаренка, начальника відділу з управління інфраструктурою  Л. А. Гончарової, т.в.о головного енергетика М. М. Торопова, головного механіка  В. С. Веретільника, провідного інженера з охорони праці Дурицького А. М., начальника відділу водних об'єктів, техногенно-екологічної безпеки та басейнової взаємодії Д. Г. Міхельсона. Також  встановлено  відповідальних  спеціалістів за оперативну роботу щодо моніторингу  стану  водних об’єктів та водогосподарських систем під час пропуску льодоходу, повені та паводків; підготовку оперативної інформації, стосовно контролю за станом гідротехнічних споруд, енергетичного обладнання насосних станцій і підстанцій; вантажопідйомного обладнання, гідромеханічного обладнання, насосних агрегатів, щитів аванкамер та водоскидів, сміттєзатримуючих пристроїв, машин і механізмів; щодо  забезпечення неухильного дотримання заходів безпеки під час проведення робіт  з підвищеною загрозою для життя людей під час пропуску льодоходу, повені та паводків; за підготовку оперативної інформації про хід пропуску льодоходу, повені та паводків на водних об’єктах, а також пропозицій для прийняття управлінських оперативних рішень.

Бій під Крутами 29 січня 1918 року.

Подробности

Создано 29.01.2020 13:48

      На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ. Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi. Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами  загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві. За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них  – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу). Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання.