Проведено моніторинг переформування берегів Кременчуцького водосховища.

Подробности

Создано 16.01.2020 11:23

Протягом 2019 року Черкаським управлінням захисту масивів дніпровських водосховищ проводився моніторинг переформування берегів Кременчуцького водосховища.

Триває процес руйнування правого берега в районі очисних спору  м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району, на ділянці довжино 800 м. На деяких ділянках берега відстань від урізу води до зовнішнього контуру (підніжжя обвалування) території полів фільтрації значно менше 100-метрової зони, необхідної для дотримання водоохоронного режиму та санітарних норм навколо об’єкту. За результатами останнього обстеження берегової лінії, проведеного у жовтні минулого року, біля верхнього за течією краю ділянки полів фільтрації від берегової лінії до підніжжя валу залишилось 40 м. Будь-яке ослаблення або уповільнення процесу руйнування берега під впливом природних факторів неможливе. Розвиток таких ерозійних процесів сприятиме подальшому активному розмиву берегової лінії і становитиме загрозу технічній території очисних споруд. Зменшення відстані від урізу води до контуру території полів фільтрації (ширини прибережної захисної смуги) призведе до неприпустимих розмірів інфільтрації стічних вод до акваторії водосховища, а ймовірність руйнування зовнішнього контуру полів фільтрації слід розглядати як загрозу екологічної катастрофи. Продовжується руйнування берегової лінії в районі колишньої пристані «Тубільці» (Черкаський район). Як уже неодноразово відзначалось, з метою запобігання розмиву берега на цій ділянці в 1985 році було виконано берегоукріплення довжиною 800 м. у вигляді кам’яного накиду, яке потребувало щорічного досипання матеріалу з бутового каменю. В умовах інтенсивних руслових процесів берегоукріплення такого типу виявилось неефективним. На верхньому (за течією) краї берегозахисту внаслідок складних гідравлічних умов у споруді утворилась ерозійна виїмка у формі затоки довжиною близько 100 м і шириною до 40 м; по всій своїй протяжності кам’яний матеріал споруди зсувається під воду.                                                  

 На лівобережжі верхів’я водосховища середня величина розмиву ерозійних берегів протягом останнього року склала 0.5 м, найбільша – 0.7 м на ділянці нижче гирла  р. Оріхівки (Канівський район). Втрати земельних угідь на лівобережжі за цей період склали 0.29 га (ДЛФ).

Таким чином, загальна площа земельних угідь, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів у верхів’ї Кременчуцького водосховища, склала 0.74 га.

В озерній частині водосховища на правобережжі середня величина переформування берегів абразійного типу за останній рік становила 0.7 м, найбільша – 3.7 м. неподалік с. Нагірне Світловодського району Кіровоградської області, а також – 3.1 м. неподалік с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області. Процеси руйнування триватимуть і надалі. А з кожним роком їх активність наростає, а це може призвести до непередбачуваних наслідків, тому необхідно вжити заходів щодо берегозахисту.

Втрати земельних угідь внаслідок руйнування берегів правобережжя озерної частини за 2019 рік склали 2.90 га., з них 2.59 га. – ДЛФ, 0.16 га. – багаторічні  насадження і 0.15 га. – пасовища.

На лівобережжі озерної частини водосховища середня величина переформування абразійних берегів за останній рік становила 0.5 м, найбільша – 5.7 м (поблизу с. Васьківка Полтавської області); втрати земель внаслідок переформування берегів  за останній рік склали 1.72 га (Полтавська область), з них 0.03 га – присадибні землі                      і 1.69 га – ДЛФ. Загальна площа земель, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів Кременчуцького водосховища, склала 5.36 га, за період експлуатації водосховища – 2092 га.

 Все вище означене свідчить про необхідність впровадження термінових берегозахисних заходів відповідно до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» першочерговими завданнями цієї Програми у напрямку захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод є будівництво, реконструкція та капітальний ремонт гідротехнічних споруд, захисних протипаводкових дамб, берегоукріплювальних споруд, розчищення та регулювання русел річок і водойм.. Наразі ця проблема розглядається в Черкаській обласній державній адміністрації. Так 25.07.2019 р. тут відбулася нарада щодо поліпшення стану водних об’єктів області, відповідно до рішень якої робоча група за участю представників ОДА, інших обласних структур, а також Черкаського УЗМДВ, здійснила обстеження ділянки берегової лінії водосховища в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району для визначення інтенсивності процесів  розмиву берега. 

За інформацією,  складеною за результатами рекогностувального              обстеження, проведеного співробітниками відділу водних відносин, техногенно – екологічної безпеки та басейнової взаємодії Черкаського УЗМДВ пр

Про рівні води на Кремчуцькому водосховищі

Подробности

Создано 15.01.2020 15:19

Рівневий режим водосховища протягом 2019 року відрізнявся від минулорічного і не завжди відповідав Протоколу засідання міжвідомчої комісії Держводагентства України по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ. Так, у І-му кварталі переважну більшість часу рівень води не відповідав «Протоколу…», перебуваючи упродовж січня-лютого на 0.02 – 0.17 м вище протокольних відміток, а у І-й декаді березня – нижче на 0.02 – 0.25 м, і тільки з 12.03 – рівень води увійшов у межі протокольних рамок. У році, що минув, до початку наповнення рівень води у Кременчуцькому водосховищі був нижчий за відповідний період 2018 року (в озерній частині – в середньому на 0.11 м). Стійке підвищення рівня води в озерній частині водосховища почалося в ІІІ-й декаді лютого. В період активного наповнення водосховища з початку березня до ІІІ-ї декади травня рівень води був, в середньому, на 0.50 м вище, ніж у 2018 році і у квітні – в середньому, на 0.39 м вище протокольних відміток; у травні – перебував у протокольних межах. В подальшому, після завершення наповнення водойми, відбувалось коливання рівня води у межах позначок 80.84 – 81.00 м; у червні середні відмітки рівня води становили 80.89 м, що практично відповідає протокольним. У ІІІ-му кварталі рівень води у водоймі переважно не відповідав протокольним відміткам. Протягом цього періоду рівень води у Кременчуцькому водосховищі був в середньому на 0.26 м нижче, ніж у відповідний період минулого року, його поступове зниження в озерній частині розпочалося з 6 липня з позначки 80.81 м і на 30 вересня він становив 79.45 м (у 2018 році – 79.89 м). Середній рівень води в озерній частині водосховища за період з січня по вересень 2019 року становив 79.87 м (у 2018 році – 79.82 м).                        

За інформацією,  складеною за результатами рекогностувального         обстеження, проведеного співробітниками відділу водних відносин,         техногенно – екологічної безпеки та басейнової взаємодії Черкаського УЗМДВ протягом 2019 року і матеріалами аналітично – диспетчерської служби         Черкаського УЗМДВ.

Для поліпшення екологічної ситуації в регіоні

Подробности

Создано 14.01.2020 14:01

   Екологічна безпека у сфері поводження з відходами, поліпшення якості атмосферного повітря, покращення стану водних ресурсів області, розвиток природно-заповідного фонду та збереження біологічного, ландшафтного різноманіття – саме ці напрямки, на думку екологів, мають на сьогодні пріоритетне значення для області. Реалізація розроблених у межах цих напрямків проектів сприятиме в цілому поліпшенню екологічної ситуації в нашому регіоні. Про це йшлося на засіданні в обласній адміністрації під головуванням заступника очільника області Юрія Безщасного спільно з фахівцями профільних структурних підрозділів ОДА, служб, організацій та громадськості.Як зауважує начальниця Управління екології та природних ресурсів ОДА Олена Звягінцева, основні напрямки визначали за результатами опрацьованих матеріалів, пропозицій, проблемних питань від громадських організацій, органів місцевого самоврядування, мас-медіа. Пані Олена окреслила головні завдання в межах цих пріоритетів.                                                                  

     – Стосовно безпеки у сфері поводження з відходами важливим є очищення територій області від невідомих, непридатних та заборонених  до використання пестицидів та агрохімікатів і тари від них. Маємо нині в області майже 280 тонн відходів, які плануємо утилізувати як за рахунок державного, так і місцевих бюджетів. Необхідним також є впровадження сталої системи управління відходами, так званий регіональний план поводження з відходами. За словами посадовиці, необхідно також розробити сучасну регіональну систему державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря (відповідно до Постанови КМУ), впроваджувати заходи зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб’єктами господарювання області, розвивати альтернативну енергетику шляхом будівництва сонячних електростанцій. Щодо покращення стану водойм важливе завдання – зменшити обсяг скидів шляхом реконструкції та будівництва очисних споруд, відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану річок, зокрема Тясмину, Росі                                      

   – Сподіваємося також створити 8 об’єктів природно-заповідного фонду області. І таким чином розширити площу на майже 9 тисяч га, – констатувала керівниця Управління.                          Спільно з усіма фахівцями, що взяли участь в засіданні, обговорили перспективи втілення проектів у межах окреслених напрямків. Вирішили найближчим часом провести семінар-нараду з керівниками об’єднаних територіальних громад, міст області щодо екологічних проблем та шляхів їх вирішення, механізмів реалізації екологічних проектів, ефективного використання фінансових ресурсів, залучення позабюджетних коштів тощо.                                                      

  Заступник голови ОДА Юрій Безщасний наголосив на важливості питання безпеки навколишнього середовища й зауважив:                                                                                     

   – Сьогодні ми окреслили пріоритетні напрямки, напрацьовані фахівцями Управління екології, експертами галузі. Відтепер маємо спільно проаналізувати перспективи реалізації. Адже для нас важлива думка всіх сторін, зокрема й громадськості. Ми відкриті до діалогу. Водночас варто усвідомлювати, що втілення програмних цілей має відповідати фінансовій спроможності та бути ефективним. Наша головна мета – аби люди врешті відчули позитивні зміни.

Нарада з керівниками структурних підрозділів

Подробности

Создано 14.01.2020 12:42

13.01.2020  начальник управління О.М. Бовсуновський провів нараду з керівниками структурних підрозділів  в ході якої було підсумовано роботу за попередній тиждень та окреслено низку завдань на найближчий період. Актуальною залишається ситуація  стосовно виплати заробітною плати та оптимізації кадрів.

  - Нам  якнайближчим часом слід підготувати кошторис, штатний розпис та інші  відповідні документи, які  стосуються фінансових питань, аби надалі визначити основні пріоритетні завдання. Також цими днями ми спільно визначимо оптимальний розподіл кадрів по кожному підрозділу, кожній насосній станції, щоб у нинішніх не простих  умовах  забезпечити їх безперебійну роботу. - підкреслив О. М. Бовсуновський.                                                                                                                          Окрім того, було акцентовано увагу на  проведенні ремонтів насосних агрегатів, побутового приміщення  Черкаської експлуатаційної дільниці  та інших виробничих  питаннях. 

Вплив глобальних змін клімату на сферу діяльності водного господарства

Подробности

Создано 13.01.2020 15:50

Глобальні зміни клімату на Землі безумовно впливають на всі галузі господарської діяльності людини. Сфера водного господарства не тільки не є виключенням, а й відноситься до найбільш вразливих по відношенню до кліматичних умов. Світова проблема дефіциту питної води і, відповідно, пов’язані з нею проблеми екологічного стану водних об’єктів, надзвичайно низька водність річок, що спостерігається протягом останніх років (у 2018 і 2019 роках водність деяких річок басейну Дніпра була значно нижчою за середні багаторічні значення, а в період межені – навіть найнижча за весь період гідрологічних спостережень; весняне водопілля було слабко вираженим). Всі ці явища значною мірою є наслідками антропогенної діяльності та змін кліматичних умов.Крім того, у сфері водного господарства систематично вивчаються і опрацьовуються питання шкідливої дії вод. Негативна дія природних вод в зоні впливу дніпровських водосховищ проявляється, насамперед, в підтопленні та затопленні як ґрунтовими, так і поверхневими водами житлових і виробничих територій, сільськогосподарських угідь, руйнуванні берегової лінії, що створює певні незручності в зоні проживання і життєдіяльності людей, а часом стає причиною надзвичайних і аварійних ситуацій.

Безпосередньо в зоні впливу Кременчуцького водосховища затоплення великих територій характерне насамперед для його верхової частини (від Черкаського мосту уверх за течією до Канівської ГЕС). На цій ділянці водойми прибережні території піддаються впливу нестійкого режиму експлуатації Канівського гідровузла, який здійснює значне добове i тижневе регулювання потужності Канівської ГЕС (так звані «попуски»). Однак, значний вплив на рівневий режим тут мають кліматичні фактори, а, отже, – і кліматичні зміни. Востаннє значне затоплення цих територій (переважно на лівобережжі водосховища) відбувалось навесні і влітку 2013 року внаслідок форсованих скидів води через греблю Канівської ГЕС в період пропуску повені. В результаті у Канівському районі були затоплені присадибні території сіл Келеберда, Пекарі, Сушки, Михайлівка. Внаслідок підвищення рівня води в межах Прохорівської сільської ради Канівського району, в селі Сушки у 48 домоволодіннях, де проживає 150 чоловік, вода знаходилась на садибних ділянках; у 10 домоволодіннях водою частково були затоплені надвірні споруди. Загальна площа затоплення і підтоплення в цей період склала 13.74 тис. га.

Для запобігання цих негативних явищ було б доцільним обґрунтування і будівництво споруд інженерного захисту (захисних дамб) понижених ділянок територій Канівського та Золотоніського районів у верхів’ї Кременчуцького водосховища.

Крім того, в останні роки (приблизно з 2007 – 2010 років) з різних причин, нерідко пов’язаних як з антропогенною діяльністю, так і зі змінами кліматичних умов, на деяких відносно стабільних ділянках узбережжя Кременчуцького водосховища активізувались процеси розмиву берегів. Характерні приклади: руйнування берегової лінії в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району (ситуація, яку слід розглядати як загрозу екологічної катастрофи); смуга берега довжиною близько 1200 м у с. Червона Слобода Черкаського району, де за останні 7 років спостерігається активна абразія (розмив) берега, процес берегоруйнування вже дістався присадибних ділянок.

В даному випадку в якості запобіжних заходів слід розглядати берегоукріплювальні споруди відповідних типів, найбільш раціональних для даних ділянок узбережжя водосховища.