Про пропуск льодоходу, повені та паводків у 2020 році

Подробности

Создано 30.01.2020 12:17

Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ  розроблено низку завдань згідно з відповідними наказами  Держводагентства і Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ для забезпечення  своєчасного проведення заходів стосовно захисту населених пунктів,  водогосподарських об’єктів від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу, повені та паводків підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2020 році.

На часі - проведення постійного аналізу та узагальнення  інформації про гідрометеорологічну обстановку, хід формування та пропуску льодоходу, повені  та  паводків на водних об’єктах басейну Дніпра. Відділу водних об'єктів, техногенно-екологічної безпеки та басейнової взаємодії, аналітично-диспетчерській службі   управління, слід уточнити порядок взаємодії з відповідними територіальними органами міністерств, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також порядок оповіщення населення та установ щодо загрози виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором. Також потрібно провести розробку оптимальних режимів роботи водогосподарських систем  та їх дотримання на період пропуску льодоходу, повені та  паводків. На період пропуску льодоходу, водопілля та паводків буде забезпечено  цілодобове чергування  працівників, відповідальних  за прийняття оперативних рішень; а начальники дільниць в цей час щоденно інформуватимуть аналітично-диспетчерську службу про розвиток водопілля, можливі затоплення та підтоплення територій .   Окрім цього, затверджено склад оперативної робочої групи управління на період пропуску льодоходу, повені у складі: заступника начальника управління  В. О. Бондаренка, начальника відділу з управління інфраструктурою  Л. А. Гончарової, т.в.о головного енергетика М. М. Торопова, головного механіка  В. С. Веретільника, провідного інженера з охорони праці Дурицького А. М., начальника відділу водних об'єктів, техногенно-екологічної безпеки та басейнової взаємодії Д. Г. Міхельсона. Також  встановлено  відповідальних  спеціалістів за оперативну роботу щодо моніторингу  стану  водних об’єктів та водогосподарських систем під час пропуску льодоходу, повені та паводків; підготовку оперативної інформації, стосовно контролю за станом гідротехнічних споруд, енергетичного обладнання насосних станцій і підстанцій; вантажопідйомного обладнання, гідромеханічного обладнання, насосних агрегатів, щитів аванкамер та водоскидів, сміттєзатримуючих пристроїв, машин і механізмів; щодо  забезпечення неухильного дотримання заходів безпеки під час проведення робіт  з підвищеною загрозою для життя людей під час пропуску льодоходу, повені та паводків; за підготовку оперативної інформації про хід пропуску льодоходу, повені та паводків на водних об’єктах, а також пропозицій для прийняття управлінських оперативних рішень.

Бій під Крутами 29 січня 1918 року.

Подробности

Создано 29.01.2020 13:48

      На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ. Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi. Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами  загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві. За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них  – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу). Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання.

Обговорено низку важливих питань

Подробности

Создано 27.01.2020 15:37

  27.01.2020  начальник управління захисних масивів дніпровських водосховищ              О. М. Бовсуновський провів апаратну нараду з керівниками структурних підрозділів. В ході наради було обговорено питання підготовки щодо підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2020 році. Зокрема, було акцентовано на виконанні завдань забезпечення гiдротехнiчних споруд до пропуску весняного льодоходу, повенi та дощових паводкiв; оперативного реагування у разi порушення норм€rльних умов проживання населення та сталого функцiонуванні об'єктiв життсзабезпечення, пов'язаних iз повеневими водами, паводками

    - З цією метою необхідно провести ремонти всього обладнання, перевірити стан насосних станцій, щоб не допустити виникнення надзвичайної ситуації.  – наголосив присутнім начальник управління.

Також мова йшла про вирішення фінансових проблем,  виконання звітів та проведення ремонтів транспортних засобів. По кожному з питань керівникам структурних підрозділів дані відповідні доручення.

На часі – підготовка до безпечного пропуску льодоходу, повені та паводків

Подробности

Создано 22.01.2020 11:14

     У Черкаському управлінні захисних масивів дніпровських водосховищ розпочато роботу стосовно підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2020 році. На виконанні такого завдання наголосив начальник управління Олександр Бовсуновський на апаратній нараді:

    - Наразі нам необхідно провести всі належні заходи, аби забезпечити стабільну ситуацію  з настанням відповідних природних явищ.

      Зокрема, з метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об’єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу, повені та паводків,  слід проводити систематичний моніторинг інформації про гідрометеорологічну обстановку. Також треба проаналізовано дії управління та його сил під час пропуску весняної повені та дощових паводків минулих років і з урахуванням цьогорічних кліматичних умов, уточнити об’єкти, де можливе виникнення надзвичайних ситуацій. Актуальним є завдання щодо обстеження  стану гідроспоруд і насосних станцій, щоб вжити заходи для забезпечення їх готовності до безаварійного пропуску повені.
        Особливу увагу варто приділити співпраці з місцевими органами виконавчої влади та Державною службою з надзвичайних ситуацій щодо коригування карт-схем зон можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із пропуском льодоходу, повені та паводків.
     

Цілюща сила води

Подробности

Создано 17.01.2020 15:37

   Наші предки шанували воду і вірили в її чудодійну силу.Водохреща - одне з головних християнських свят. Воно починається ввечері 18 січня,  коли всі православні відзначають Водохресний СвятвечГосподнє (Водохреща) – християнське свято, багате на  традиції, звичаї та прикмети. Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня. Головним святковим обрядом є купання в ополонці. Навіть незважаючи на морозну погоду, на Водохрещення біля водойм збираються натовпи охочих зануритися в святу водуІсторія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем. Напередодні, а також в день свята Водохреща, склався звичай хрестити оглашенних, а на водоймах і в храмах здійснювалось освячення води. Вода, яка  освячується в цей день - найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби і т. д.    Існує безліч водохресних традицій і обрядів, що склалися за довгі тисячоліття. Однією з найпопулярніших і відомих традицій є приготування святкової куті з рису або пшениці з додаванням родзинок, меду, кураги і чорносливу. Всі члени сім'ї сідали за великим святковим столом, на якому були присутні кутя, узвар, вареники, млинці, здоба, страви з риби, каші, і разом чекали появи першої зірки на небосхилі. Тільки після цього можна було розговлятися, адже перед Водохрещам необхідно дотримуватися суворого посту.Звичайно, головною традицією є водне хрещення. Вода освячувалася в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні. Священик опускає в спеціальну ополонку хрест. Ополонку носить назву "йордань", а освячена в ній вода - "велика агіаса", що означає велика святиня. Вірять у те, що ця вода є такою ж чудодійною і святою, як і вода Йордану, в яку входив Ісус.