Бій під Крутами 29 січня 1918 року.

      На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ. Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi. Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами  загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві. За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них  – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу). Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання.

Обговорено низку важливих питань


  27.01.2020  начальник управління захисних масивів дніпровських водосховищ              О. М. Бовсуновський провів апаратну нараду з керівниками структурних підрозділів. В ході наради було обговорено питання підготовки щодо підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2020 році. Зокрема, було акцентовано на виконанні завдань забезпечення гiдротехнiчних споруд до пропуску весняного льодоходу, повенi та дощових паводкiв; оперативного реагування у разi порушення норм€rльних умов проживання населення та сталого функцiонуванні об'єктiв життсзабезпечення, пов'язаних iз повеневими водами, паводками

    - З цією метою необхідно провести ремонти всього обладнання, перевірити стан насосних станцій, щоб не допустити виникнення надзвичайної ситуації.  – наголосив присутнім начальник управління.

Також мова йшла про вирішення фінансових проблем,  виконання звітів та проведення ремонтів транспортних засобів. По кожному з питань керівникам структурних підрозділів дані відповідні доручення.

На часі – підготовка до безпечного пропуску льодоходу, повені та паводків

     У Черкаському управлінні захисних масивів дніпровських водосховищ розпочато роботу стосовно підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2020 році. На виконанні такого завдання наголосив начальник управління Олександр Бовсуновський на апаратній нараді:

    - Наразі нам необхідно провести всі належні заходи, аби забезпечити стабільну ситуацію  з настанням відповідних природних явищ.

      Зокрема, з метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об’єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу, повені та паводків,  слід проводити систематичний моніторинг інформації про гідрометеорологічну обстановку. Також треба проаналізовано дії управління та його сил під час пропуску весняної повені та дощових паводків минулих років і з урахуванням цьогорічних кліматичних умов, уточнити об’єкти, де можливе виникнення надзвичайних ситуацій. Актуальним є завдання щодо обстеження  стану гідроспоруд і насосних станцій, щоб вжити заходи для забезпечення їх готовності до безаварійного пропуску повені.
        Особливу увагу варто приділити співпраці з місцевими органами виконавчої влади та Державною службою з надзвичайних ситуацій щодо коригування карт-схем зон можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із пропуском льодоходу, повені та паводків.
     

Цілюща сила води

   Наші предки шанували воду і вірили в її чудодійну силу.Водохреща - одне з головних християнських свят. Воно починається ввечері 18 січня,  коли всі православні відзначають Водохресний СвятвечГосподнє (Водохреща) – християнське свято, багате на  традиції, звичаї та прикмети. Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня. Головним святковим обрядом є купання в ополонці. Навіть незважаючи на морозну погоду, на Водохрещення біля водойм збираються натовпи охочих зануритися в святу водуІсторія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем. Напередодні, а також в день свята Водохреща, склався звичай хрестити оглашенних, а на водоймах і в храмах здійснювалось освячення води. Вода, яка  освячується в цей день - найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби і т. д.    Існує безліч водохресних традицій і обрядів, що склалися за довгі тисячоліття. Однією з найпопулярніших і відомих традицій є приготування святкової куті з рису або пшениці з додаванням родзинок, меду, кураги і чорносливу. Всі члени сім'ї сідали за великим святковим столом, на якому були присутні кутя, узвар, вареники, млинці, здоба, страви з риби, каші, і разом чекали появи першої зірки на небосхилі. Тільки після цього можна було розговлятися, адже перед Водохрещам необхідно дотримуватися суворого посту.Звичайно, головною традицією є водне хрещення. Вода освячувалася в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні. Священик опускає в спеціальну ополонку хрест. Ополонку носить назву "йордань", а освячена в ній вода - "велика агіаса", що означає велика святиня. Вірять у те, що ця вода є такою ж чудодійною і святою, як і вода Йордану, в яку входив Ісус.

 

Про перекачування води

У зв’язку з незначним опадами у вигляді дощу та снігу, у 2019 році була зменшена водність річок та приток. Протягом 2019 року насосними станціями МОЗ дніпровських водосховищ було перекачано 103879000 м3 води. Насосними станціями Черкаського  УЗМДВ перекачано 228004000 м3 води.

Довідково: відповідно до зменшення об’ємів перекачуваної поди відбулось значне зменшення споживання електричної енергії. У 2019 році на перекачування води насосними та компресорними станціями по Міжрегіональному офісу захисних масивів дніпровських водосховищ було використано 36887890 кВт. год. електроенергії, в тому числі: насосними станціями 24318746 кВт. год., компресорними 12569144 кВт. год., а  на власні потреби було використано 2496971 кВт. год.

 

Охорона праця – задля безпеки персоналу.

     Вся робота з охорони праці в управлінні протягом осіннього періоду та першого місяця зими була  спрямована на створення не шкідливих і безпечних умов праці, на запобігання травматизму на виробництві, і  побуті, попередження дорожньо-транспортних пригод. Приділялася увага пожежній безпеці, підготовці до опалювального сезону усіх об’єктів, перевірці і готовності до експлуатації насосних станцій, техніки, наявного обладнання, побутових приміщень до експлуатації в холодну пору року.

В управлінні проведені низку заходів з метою покращення охорони праці та поглиблення знань стосовно вимог і правил. Так завершено проведення іспитів для персоналу, який працює   з електрообладнанням на дільницях, насосних станціях, електротехнічній лабораторії. Пройшли навчання в Експертно-технічному центрі м. Черкаси головний енергетик та працівники, відповідальні за електрогосподарство дільниць, отримали посвідчення встановленого зразка та V групу допуску.Пройшли дистанційне навчання у Мелітопольській технічній школі електромонтери по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, машиніст козлового крана, бульдозерист. У відповідні терміни з працівниками проводяться усі види інструктажів з охорони праці, пожежної і дорожньої безпеки. Забезпечено проходження повторного медичного огляду працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою та в шкідливих   умовах. Щоденно проводиться перед та після рейсовий медичний огляд водіїв медичними працівниками, які мають на це відповідний дозвіл. Також проведено перевірку і випробування печей для обігріву чергового персоналу  та сторожів на насосних станціях; електронагрівальних приладів, які можуть бути застосовані у разі відключення електропостачання. Проведені позачергові інструктажі щодо правил користування печами та інші заходи.

Проведено моніторинг переформування берегів Кременчуцького водосховища.

 

Протягом 2019 року Черкаським управлінням захисту масивів дніпровських водосховищ проводився моніторинг переформування берегів Кременчуцького водосховища.

Триває процес руйнування правого берега в районі очисних спору  м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району, на ділянці довжино 800 м. На деяких ділянках берега відстань від урізу води до зовнішнього контуру (підніжжя обвалування) території полів фільтрації значно менше 100-метрової зони, необхідної для дотримання водоохоронного режиму та санітарних норм навколо об’єкту. За результатами останнього обстеження берегової лінії, проведеного у жовтні минулого року, біля верхнього за течією краю ділянки полів фільтрації від берегової лінії до підніжжя валу залишилось 40 м. Будь-яке ослаблення або уповільнення процесу руйнування берега під впливом природних факторів неможливе. Розвиток таких ерозійних процесів сприятиме подальшому активному розмиву берегової лінії і становитиме загрозу технічній території очисних споруд. Зменшення відстані від урізу води до контуру території полів фільтрації (ширини прибережної захисної смуги) призведе до неприпустимих розмірів інфільтрації стічних вод до акваторії водосховища, а ймовірність руйнування зовнішнього контуру полів фільтрації слід розглядати як загрозу екологічної катастрофи. Продовжується руйнування берегової лінії в районі колишньої пристані «Тубільці» (Черкаський район). Як уже неодноразово відзначалось, з метою запобігання розмиву берега на цій ділянці в 1985 році було виконано берегоукріплення довжиною 800 м. у вигляді кам’яного накиду, яке потребувало щорічного досипання матеріалу з бутового каменю. В умовах інтенсивних руслових процесів берегоукріплення такого типу виявилось неефективним. На верхньому (за течією) краї берегозахисту внаслідок складних гідравлічних умов у споруді утворилась ерозійна виїмка у формі затоки довжиною близько 100 м і шириною до 40 м; по всій своїй протяжності кам’яний матеріал споруди зсувається під воду.                                                  

 На лівобережжі верхів’я водосховища середня величина розмиву ерозійних берегів протягом останнього року склала 0.5 м, найбільша – 0.7 м на ділянці нижче гирла  р. Оріхівки (Канівський район). Втрати земельних угідь на лівобережжі за цей період склали 0.29 га (ДЛФ).

Таким чином, загальна площа земельних угідь, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів у верхів’ї Кременчуцького водосховища, склала 0.74 га.

В озерній частині водосховища на правобережжі середня величина переформування берегів абразійного типу за останній рік становила 0.7 м, найбільша – 3.7 м. неподалік с. Нагірне Світловодського району Кіровоградської області, а також – 3.1 м. неподалік с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області. Процеси руйнування триватимуть і надалі. А з кожним роком їх активність наростає, а це може призвести до непередбачуваних наслідків, тому необхідно вжити заходів щодо берегозахисту.

Втрати земельних угідь внаслідок руйнування берегів правобережжя озерної частини за 2019 рік склали 2.90 га., з них 2.59 га. – ДЛФ, 0.16 га. – багаторічні  насадження і 0.15 га. – пасовища.

На лівобережжі озерної частини водосховища середня величина переформування абразійних берегів за останній рік становила 0.5 м, найбільша – 5.7 м (поблизу с. Васьківка Полтавської області); втрати земель внаслідок переформування берегів  за останній рік склали 1.72 га (Полтавська область), з них 0.03 га – присадибні землі                      і 1.69 га – ДЛФ. Загальна площа земель, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів Кременчуцького водосховища, склала 5.36 га, за період експлуатації водосховища – 2092 га.

 Все вище означене свідчить про необхідність впровадження термінових берегозахисних заходів відповідно до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» першочерговими завданнями цієї Програми у напрямку захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод є будівництво, реконструкція та капітальний ремонт гідротехнічних споруд, захисних протипаводкових дамб, берегоукріплювальних споруд, розчищення та регулювання русел річок і водойм.. Наразі ця проблема розглядається в Черкаській обласній державній адміністрації. Так 25.07.2019 р. тут відбулася нарада щодо поліпшення стану водних об’єктів області, відповідно до рішень якої робоча група за участю представників ОДА, інших обласних структур, а також Черкаського УЗМДВ, здійснила обстеження ділянки берегової лінії водосховища в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району для визначення інтенсивності процесів  розмиву берега. 

За інформацією,  складеною за результатами рекогностувального              обстеження, проведеного співробітниками відділу водних відносин, техногенно – екологічної безпеки та басейнової взаємодії Черкаського УЗМДВ пр

Про рівні води на Кремчуцькому водосховищі

Рівневий режим водосховища протягом 2019 року відрізнявся від минулорічного і не завжди відповідав Протоколу засідання міжвідомчої комісії Держводагентства України по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ. Так, у І-му кварталі переважну більшість часу рівень води не відповідав «Протоколу…», перебуваючи упродовж січня-лютого на 0.02 – 0.17 м вище протокольних відміток, а у І-й декаді березня – нижче на 0.02 – 0.25 м, і тільки з 12.03 – рівень води увійшов у межі протокольних рамок. У році, що минув, до початку наповнення рівень води у Кременчуцькому водосховищі був нижчий за відповідний період 2018 року (в озерній частині – в середньому на 0.11 м). Стійке підвищення рівня води в озерній частині водосховища почалося в ІІІ-й декаді лютого. В період активного наповнення водосховища з початку березня до ІІІ-ї декади травня рівень води був, в середньому, на 0.50 м вище, ніж у 2018 році і у квітні – в середньому, на 0.39 м вище протокольних відміток; у травні – перебував у протокольних межах. В подальшому, після завершення наповнення водойми, відбувалось коливання рівня води у межах позначок 80.84 – 81.00 м; у червні середні відмітки рівня води становили 80.89 м, що практично відповідає протокольним. У ІІІ-му кварталі рівень води у водоймі переважно не відповідав протокольним відміткам. Протягом цього періоду рівень води у Кременчуцькому водосховищі був в середньому на 0.26 м нижче, ніж у відповідний період минулого року, його поступове зниження в озерній частині розпочалося з 6 липня з позначки 80.81 м і на 30 вересня він становив 79.45 м (у 2018 році – 79.89 м). Середній рівень води в озерній частині водосховища за період з січня по вересень 2019 року становив 79.87 м (у 2018 році – 79.82 м).                        

За інформацією,  складеною за результатами рекогностувального         обстеження, проведеного співробітниками відділу водних відносин,         техногенно – екологічної безпеки та басейнової взаємодії Черкаського УЗМДВ протягом 2019 року і матеріалами аналітично – диспетчерської служби         Черкаського УЗМДВ.

 

 

Для поліпшення екологічної ситуації в регіоні

   Екологічна безпека у сфері поводження з відходами, поліпшення якості атмосферного повітря, покращення стану водних ресурсів області, розвиток природно-заповідного фонду та збереження біологічного, ландшафтного різноманіття – саме ці напрямки, на думку екологів, мають на сьогодні пріоритетне значення для області. Реалізація розроблених у межах цих напрямків проектів сприятиме в цілому поліпшенню екологічної ситуації в нашому регіоні. Про це йшлося на засіданні в обласній адміністрації під головуванням заступника очільника області Юрія Безщасного спільно з фахівцями профільних структурних підрозділів ОДА, служб, організацій та громадськості.Як зауважує начальниця Управління екології та природних ресурсів ОДА Олена Звягінцева, основні напрямки визначали за результатами опрацьованих матеріалів, пропозицій, проблемних питань від громадських організацій, органів місцевого самоврядування, мас-медіа. Пані Олена окреслила головні завдання в межах цих пріоритетів.                                                                  

     – Стосовно безпеки у сфері поводження з відходами важливим є очищення територій області від невідомих, непридатних та заборонених  до використання пестицидів та агрохімікатів і тари від них. Маємо нині в області майже 280 тонн відходів, які плануємо утилізувати як за рахунок державного, так і місцевих бюджетів. Необхідним також є впровадження сталої системи управління відходами, так званий регіональний план поводження з відходами. За словами посадовиці, необхідно також розробити сучасну регіональну систему державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря (відповідно до Постанови КМУ), впроваджувати заходи зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб’єктами господарювання області, розвивати альтернативну енергетику шляхом будівництва сонячних електростанцій. Щодо покращення стану водойм важливе завдання – зменшити обсяг скидів шляхом реконструкції та будівництва очисних споруд, відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану річок, зокрема Тясмину, Росі                                      

   – Сподіваємося також створити 8 об’єктів природно-заповідного фонду області. І таким чином розширити площу на майже 9 тисяч га, – констатувала керівниця Управління.                          Спільно з усіма фахівцями, що взяли участь в засіданні, обговорили перспективи втілення проектів у межах окреслених напрямків. Вирішили найближчим часом провести семінар-нараду з керівниками об’єднаних територіальних громад, міст області щодо екологічних проблем та шляхів їх вирішення, механізмів реалізації екологічних проектів, ефективного використання фінансових ресурсів, залучення позабюджетних коштів тощо.                                                      

  Заступник голови ОДА Юрій Безщасний наголосив на важливості питання безпеки навколишнього середовища й зауважив:                                                                                     

   – Сьогодні ми окреслили пріоритетні напрямки, напрацьовані фахівцями Управління екології, експертами галузі. Відтепер маємо спільно проаналізувати перспективи реалізації. Адже для нас важлива думка всіх сторін, зокрема й громадськості. Ми відкриті до діалогу. Водночас варто усвідомлювати, що втілення програмних цілей має відповідати фінансовій спроможності та бути ефективним. Наша головна мета – аби люди врешті відчули позитивні зміни.

Нарада з керівниками структурних підрозділів

13.01.2020  начальник управління О.М. Бовсуновський провів нараду з керівниками структурних підрозділів  в ході якої було підсумовано роботу за попередній тиждень та окреслено низку завдань на найближчий період. Актуальною залишається ситуація  стосовно виплати заробітною плати та оптимізації кадрів.

  - Нам  якнайближчим часом слід підготувати кошторис, штатний розпис та інші  відповідні документи, які  стосуються фінансових питань, аби надалі визначити основні пріоритетні завдання. Також цими днями ми спільно визначимо оптимальний розподіл кадрів по кожному підрозділу, кожній насосній станції, щоб у нинішніх не простих  умовах  забезпечити їх безперебійну роботу. - підкреслив О. М. Бовсуновський.                                                                                                                          Окрім того, було акцентовано увагу на  проведенні ремонтів насосних агрегатів, побутового приміщення  Черкаської експлуатаційної дільниці  та інших виробничих  питаннях. 

Подкатегории