На обстеження спрямували майже 200 тис грн, – Роман Боднар про Тясминську дамбу

 Голова Черкаської ОДА Роман Боднар зустрівся  із керівництвом Чигиринського  району, представниками бізнесу та відвідав кілька важливих для всього району об’єктів, зокрема Тясминську дамбу та насосну станцію. Начальник управління Олександр Бовсуновський взяв участь  у зустрічі, провів огляд гідротехнічних споруд, ознайомив очільника обласної влади з основними аспектами їх призначення та комплексом проблем, від вирішення яких залежить подальше функціонування  Тясминської дамби. 

   - Важливим є питання ремонту Тясминської дамби та насосної станції, яку збудували ще в     60-х роках минулого століття. Потік великовагового транспорту по дамбі впливав на руйнівні процеси, це і стало причиною перекриття цієї ділянки. Наприкінці 2019-го року із обласного бюджету спрямували майже 200 тис грн на обстеження дамби. За ці кошти є можливісь прорахувати вартість та оцінити обсяги робіт.- зазначив керівник області.

Обстеження Тясминської дамби - завдання першочергове

  - Наше завдання сьогодні – не тільки забезпечити безперебійну роботу обладнання та підтримати в належному стані гідротехнічні споруди, а й  планувати на майбутнє, передбачати ризики, щоб вчасно на них  реагувати. – наголосив начальник управління О. М. Бовсуновський у ході наради з керівниками структурних підрозділів. 

   Першочергово було обговорено стан проведення обстеження  Тясминської дамби. Дано термінове доручення стосовно залучення для цього цільової субвенції, виділеної обласною владою, адже до цієї проблеми перебуває на постійному контролі і влади, і громадськості. Тож слід докласти всіх зусиль, щоб вирішити її вже найближчим часом.

Також було обговорено план заходів  щодо підготовки до підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у нинішньому році, економному використанню електроенергії, проведенню ремонтів обладнання, проведенню навчань по охороні праці та інших.     

Про пропуск льодоходу, повені та паводків у 2020 році

Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ  розроблено низку завдань згідно з відповідними наказами  Держводагентства і Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ для забезпечення  своєчасного проведення заходів стосовно захисту населених пунктів,  водогосподарських об’єктів від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу, повені та паводків підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2020 році.

На часі - проведення постійного аналізу та узагальнення  інформації про гідрометеорологічну обстановку, хід формування та пропуску льодоходу, повені  та  паводків на водних об’єктах басейну Дніпра. Відділу водних об'єктів, техногенно-екологічної безпеки та басейнової взаємодії, аналітично-диспетчерській службі   управління, слід уточнити порядок взаємодії з відповідними територіальними органами міністерств, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також порядок оповіщення населення та установ щодо загрози виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором. Також потрібно провести розробку оптимальних режимів роботи водогосподарських систем  та їх дотримання на період пропуску льодоходу, повені та  паводків. На період пропуску льодоходу, водопілля та паводків буде забезпечено  цілодобове чергування  працівників, відповідальних  за прийняття оперативних рішень; а начальники дільниць в цей час щоденно інформуватимуть аналітично-диспетчерську службу про розвиток водопілля, можливі затоплення та підтоплення територій .   Окрім цього, затверджено склад оперативної робочої групи управління на період пропуску льодоходу, повені у складі: заступника начальника управління  В. О. Бондаренка, начальника відділу з управління інфраструктурою  Л. А. Гончарової, т.в.о головного енергетика М. М. Торопова, головного механіка  В. С. Веретільника, провідного інженера з охорони праці Дурицького А. М., начальника відділу водних об'єктів, техногенно-екологічної безпеки та басейнової взаємодії Д. Г. Міхельсона. Також  встановлено  відповідальних  спеціалістів за оперативну роботу щодо моніторингу  стану  водних об’єктів та водогосподарських систем під час пропуску льодоходу, повені та паводків; підготовку оперативної інформації, стосовно контролю за станом гідротехнічних споруд, енергетичного обладнання насосних станцій і підстанцій; вантажопідйомного обладнання, гідромеханічного обладнання, насосних агрегатів, щитів аванкамер та водоскидів, сміттєзатримуючих пристроїв, машин і механізмів; щодо  забезпечення неухильного дотримання заходів безпеки під час проведення робіт  з підвищеною загрозою для життя людей під час пропуску льодоходу, повені та паводків; за підготовку оперативної інформації про хід пропуску льодоходу, повені та паводків на водних об’єктах, а також пропозицій для прийняття управлінських оперативних рішень.

Бій під Крутами 29 січня 1918 року.

      На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ. Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi. Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами  загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві. За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них  – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу). Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання.

Обговорено низку важливих питань


  27.01.2020  начальник управління захисних масивів дніпровських водосховищ              О. М. Бовсуновський провів апаратну нараду з керівниками структурних підрозділів. В ході наради було обговорено питання підготовки щодо підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2020 році. Зокрема, було акцентовано на виконанні завдань забезпечення гiдротехнiчних споруд до пропуску весняного льодоходу, повенi та дощових паводкiв; оперативного реагування у разi порушення норм€rльних умов проживання населення та сталого функцiонуванні об'єктiв життсзабезпечення, пов'язаних iз повеневими водами, паводками

    - З цією метою необхідно провести ремонти всього обладнання, перевірити стан насосних станцій, щоб не допустити виникнення надзвичайної ситуації.  – наголосив присутнім начальник управління.

Також мова йшла про вирішення фінансових проблем,  виконання звітів та проведення ремонтів транспортних засобів. По кожному з питань керівникам структурних підрозділів дані відповідні доручення.

На часі – підготовка до безпечного пропуску льодоходу, повені та паводків

     У Черкаському управлінні захисних масивів дніпровських водосховищ розпочато роботу стосовно підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2020 році. На виконанні такого завдання наголосив начальник управління Олександр Бовсуновський на апаратній нараді:

    - Наразі нам необхідно провести всі належні заходи, аби забезпечити стабільну ситуацію  з настанням відповідних природних явищ.

      Зокрема, з метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об’єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу, повені та паводків,  слід проводити систематичний моніторинг інформації про гідрометеорологічну обстановку. Також треба проаналізовано дії управління та його сил під час пропуску весняної повені та дощових паводків минулих років і з урахуванням цьогорічних кліматичних умов, уточнити об’єкти, де можливе виникнення надзвичайних ситуацій. Актуальним є завдання щодо обстеження  стану гідроспоруд і насосних станцій, щоб вжити заходи для забезпечення їх готовності до безаварійного пропуску повені.
        Особливу увагу варто приділити співпраці з місцевими органами виконавчої влади та Державною службою з надзвичайних ситуацій щодо коригування карт-схем зон можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із пропуском льодоходу, повені та паводків.
     

Цілюща сила води

   Наші предки шанували воду і вірили в її чудодійну силу.Водохреща - одне з головних християнських свят. Воно починається ввечері 18 січня,  коли всі православні відзначають Водохресний СвятвечГосподнє (Водохреща) – християнське свято, багате на  традиції, звичаї та прикмети. Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня. Головним святковим обрядом є купання в ополонці. Навіть незважаючи на морозну погоду, на Водохрещення біля водойм збираються натовпи охочих зануритися в святу водуІсторія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем. Напередодні, а також в день свята Водохреща, склався звичай хрестити оглашенних, а на водоймах і в храмах здійснювалось освячення води. Вода, яка  освячується в цей день - найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби і т. д.    Існує безліч водохресних традицій і обрядів, що склалися за довгі тисячоліття. Однією з найпопулярніших і відомих традицій є приготування святкової куті з рису або пшениці з додаванням родзинок, меду, кураги і чорносливу. Всі члени сім'ї сідали за великим святковим столом, на якому були присутні кутя, узвар, вареники, млинці, здоба, страви з риби, каші, і разом чекали появи першої зірки на небосхилі. Тільки після цього можна було розговлятися, адже перед Водохрещам необхідно дотримуватися суворого посту.Звичайно, головною традицією є водне хрещення. Вода освячувалася в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні. Священик опускає в спеціальну ополонку хрест. Ополонку носить назву "йордань", а освячена в ній вода - "велика агіаса", що означає велика святиня. Вірять у те, що ця вода є такою ж чудодійною і святою, як і вода Йордану, в яку входив Ісус.

 

Про перекачування води

У зв’язку з незначним опадами у вигляді дощу та снігу, у 2019 році була зменшена водність річок та приток. Протягом 2019 року насосними станціями МОЗ дніпровських водосховищ було перекачано 103879000 м3 води. Насосними станціями Черкаського  УЗМДВ перекачано 228004000 м3 води.

Довідково: відповідно до зменшення об’ємів перекачуваної поди відбулось значне зменшення споживання електричної енергії. У 2019 році на перекачування води насосними та компресорними станціями по Міжрегіональному офісу захисних масивів дніпровських водосховищ було використано 36887890 кВт. год. електроенергії, в тому числі: насосними станціями 24318746 кВт. год., компресорними 12569144 кВт. год., а  на власні потреби було використано 2496971 кВт. год.

 

Охорона праця – задля безпеки персоналу.

     Вся робота з охорони праці в управлінні протягом осіннього періоду та першого місяця зими була  спрямована на створення не шкідливих і безпечних умов праці, на запобігання травматизму на виробництві, і  побуті, попередження дорожньо-транспортних пригод. Приділялася увага пожежній безпеці, підготовці до опалювального сезону усіх об’єктів, перевірці і готовності до експлуатації насосних станцій, техніки, наявного обладнання, побутових приміщень до експлуатації в холодну пору року.

В управлінні проведені низку заходів з метою покращення охорони праці та поглиблення знань стосовно вимог і правил. Так завершено проведення іспитів для персоналу, який працює   з електрообладнанням на дільницях, насосних станціях, електротехнічній лабораторії. Пройшли навчання в Експертно-технічному центрі м. Черкаси головний енергетик та працівники, відповідальні за електрогосподарство дільниць, отримали посвідчення встановленого зразка та V групу допуску.Пройшли дистанційне навчання у Мелітопольській технічній школі електромонтери по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, машиніст козлового крана, бульдозерист. У відповідні терміни з працівниками проводяться усі види інструктажів з охорони праці, пожежної і дорожньої безпеки. Забезпечено проходження повторного медичного огляду працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою та в шкідливих   умовах. Щоденно проводиться перед та після рейсовий медичний огляд водіїв медичними працівниками, які мають на це відповідний дозвіл. Також проведено перевірку і випробування печей для обігріву чергового персоналу  та сторожів на насосних станціях; електронагрівальних приладів, які можуть бути застосовані у разі відключення електропостачання. Проведені позачергові інструктажі щодо правил користування печами та інші заходи.

Проведено моніторинг переформування берегів Кременчуцького водосховища.

 

Протягом 2019 року Черкаським управлінням захисту масивів дніпровських водосховищ проводився моніторинг переформування берегів Кременчуцького водосховища.

Триває процес руйнування правого берега в районі очисних спору  м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району, на ділянці довжино 800 м. На деяких ділянках берега відстань від урізу води до зовнішнього контуру (підніжжя обвалування) території полів фільтрації значно менше 100-метрової зони, необхідної для дотримання водоохоронного режиму та санітарних норм навколо об’єкту. За результатами останнього обстеження берегової лінії, проведеного у жовтні минулого року, біля верхнього за течією краю ділянки полів фільтрації від берегової лінії до підніжжя валу залишилось 40 м. Будь-яке ослаблення або уповільнення процесу руйнування берега під впливом природних факторів неможливе. Розвиток таких ерозійних процесів сприятиме подальшому активному розмиву берегової лінії і становитиме загрозу технічній території очисних споруд. Зменшення відстані від урізу води до контуру території полів фільтрації (ширини прибережної захисної смуги) призведе до неприпустимих розмірів інфільтрації стічних вод до акваторії водосховища, а ймовірність руйнування зовнішнього контуру полів фільтрації слід розглядати як загрозу екологічної катастрофи. Продовжується руйнування берегової лінії в районі колишньої пристані «Тубільці» (Черкаський район). Як уже неодноразово відзначалось, з метою запобігання розмиву берега на цій ділянці в 1985 році було виконано берегоукріплення довжиною 800 м. у вигляді кам’яного накиду, яке потребувало щорічного досипання матеріалу з бутового каменю. В умовах інтенсивних руслових процесів берегоукріплення такого типу виявилось неефективним. На верхньому (за течією) краї берегозахисту внаслідок складних гідравлічних умов у споруді утворилась ерозійна виїмка у формі затоки довжиною близько 100 м і шириною до 40 м; по всій своїй протяжності кам’яний матеріал споруди зсувається під воду.                                                  

 На лівобережжі верхів’я водосховища середня величина розмиву ерозійних берегів протягом останнього року склала 0.5 м, найбільша – 0.7 м на ділянці нижче гирла  р. Оріхівки (Канівський район). Втрати земельних угідь на лівобережжі за цей період склали 0.29 га (ДЛФ).

Таким чином, загальна площа земельних угідь, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів у верхів’ї Кременчуцького водосховища, склала 0.74 га.

В озерній частині водосховища на правобережжі середня величина переформування берегів абразійного типу за останній рік становила 0.7 м, найбільша – 3.7 м. неподалік с. Нагірне Світловодського району Кіровоградської області, а також – 3.1 м. неподалік с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області. Процеси руйнування триватимуть і надалі. А з кожним роком їх активність наростає, а це може призвести до непередбачуваних наслідків, тому необхідно вжити заходів щодо берегозахисту.

Втрати земельних угідь внаслідок руйнування берегів правобережжя озерної частини за 2019 рік склали 2.90 га., з них 2.59 га. – ДЛФ, 0.16 га. – багаторічні  насадження і 0.15 га. – пасовища.

На лівобережжі озерної частини водосховища середня величина переформування абразійних берегів за останній рік становила 0.5 м, найбільша – 5.7 м (поблизу с. Васьківка Полтавської області); втрати земель внаслідок переформування берегів  за останній рік склали 1.72 га (Полтавська область), з них 0.03 га – присадибні землі                      і 1.69 га – ДЛФ. Загальна площа земель, втрачених за останній рік унаслiдок переформування берегів Кременчуцького водосховища, склала 5.36 га, за період експлуатації водосховища – 2092 га.

 Все вище означене свідчить про необхідність впровадження термінових берегозахисних заходів відповідно до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» першочерговими завданнями цієї Програми у напрямку захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод є будівництво, реконструкція та капітальний ремонт гідротехнічних споруд, захисних протипаводкових дамб, берегоукріплювальних споруд, розчищення та регулювання русел річок і водойм.. Наразі ця проблема розглядається в Черкаській обласній державній адміністрації. Так 25.07.2019 р. тут відбулася нарада щодо поліпшення стану водних об’єктів області, відповідно до рішень якої робоча група за участю представників ОДА, інших обласних структур, а також Черкаського УЗМДВ, здійснила обстеження ділянки берегової лінії водосховища в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району для визначення інтенсивності процесів  розмиву берега. 

За інформацією,  складеною за результатами рекогностувального              обстеження, проведеного співробітниками відділу водних відносин, техногенно – екологічної безпеки та басейнової взаємодії Черкаського УЗМДВ пр

Подкатегории