Водогосподарники закликають рятувати водні ресурси області

Подробности

Создано 23.03.2012 09:14

Концентрації пріоритетних шкідливих хімічних речовин у місцях питних водозаборів області наближаються до гранично допустимих, а в деяких випадках, особливо це стосується малих річок області, навіть перевищують їх.         Про це напередодні Всесвітнього дня води, який щороку відзначається за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН 22 березня, повідомляють водогосподарники області.            Ще в ХІХ столітті видатний хімік і мікробіолог Луї Пастер сказав, що 80% усіх своїх хвороб ми випиваємо. Дійсно, нині проблема якості питної води постала дуже гостро.

             –Всього по Черкаській області 27 очисних споруд. Протягом 2011 року у водойми Черкащини скинуто 8,2 мільйона кубічних метрів забруднених стічних вод, з яких без очистки – 2,310 мільйонів кубічних метрів, недостатньо очищених – 5,89 мільйонів. Скидаються стічні води у річки Вільшанка, Золотоношка, Ірдинка, Гірський Тікич, Шполка, Рось та їхні притоки, інші малі річки області і Кременчуцьке водосховище. Найбільш забрудненою на Черкащині залишається річка Золотоношка, куди скидаються неочищені стічні води ВАТ "Веста". Протягом 2011 року підприємством у річку без очищення скинуто 814 тисяч кубічних метрів стічних вод, – зазначає заступник начальника Черкаського регіонального управління водних ресурсів Влади-слав Бондаренко.

             Очисні споруди питної води в основному доводять воду до стандарту "Вода питна". Цього не можна сказати про очисні споруди зворотних (стічних) вод. На Черкащині очисні споруди лише одного підприємства ВАТ "Азот" очищають стоки м. Черкаси до показників гранично допустимої концентрації, та ще й мають запас потужності. Решта очисних комунальних підприємств райцентрів безнадійно застаріла.

          Майже 90% ґрунтових вод (неглибокого залягання) сільських районів забруднено нітритами, нітратами, пестицидами, важкими металами, органічними сполуками, що робить ці води непридатними для споживання.

            Негативно впливає на показники якості питної води використання мийних засобів з фосфатами.

Природному оздоровленню води річок перешкоджає їх зарегульованість, тобто безсистемне перегородження і створення невеликих водойм.

       На правобережжі озерної частини Кременчуцького водосховища відбувається берегоруйнування, в тому числі – у Чигиринському районі. Розмиваються береги у верхів’ї водосховища – у Канівському і Черкаському районах. Без негайного кріплення берега може відбутися руйнування очисних споруд м. Канів і забруднення водосховища, а також руйнування берега і захисної дамби біля сіл Тубільці та Хрещатик.

        Загальна площа земель, втрачених за період експлуатації Кременчуцького водосховища через переформування берегів водосховища – 2033 га. З них понад 1600 га – територія Держлісфонду.

       Начальник Черкаського регіонального управління водних ресурсів Олександр Бовсуновський зазначає, що очищення басейну річки Дніпро можливе лише за умови очищення малих річок та приток.

       – Черкащани живуть на єдиному територіально-екологічному просторі, і для його порятунку потрібно розглядати всі процеси – природні й господарські, тому зараз готується комплекс заходів для поліпшення ситуації, – наголошує Олександр Миколайович.