Черкаський РУВР упорядковує дренажно-осушувальну мережу міста

        На початку журналістської діяльності старша і досвідченіша колега сказала якось мені, що гарний матеріал ніколи не зробиш, якщо будеш сидіти за столом у кабінеті. Вже тоді я в цьому не сумнівалася, а згодом щодня  ця думка лише підтверджувалася. Сьогодні продовжую пізнавати Черкаський РУВР і відкривати для себе незвідані аспекти його роботи, ті, про які пересічний черкасець часто навіть не здогадується.

 

IMG_2118

Розповім про одну з дільниць Черкаського  РУВР – Черкаську. До експлуатаційної дільниці входить комплекс захисних споруд Золотоніського та Черкаського масивів. Останній захищає територію в 900 гектарів. Якщо сказати спрощено, так, щоб зрозумів кожен,  то Черкаський масив – це дренажно-осушувальна мережа та Черкаська насосна станція напівзаглибленого  типу, призначена для відкачування повеневих, зливових та дренажних вод з накопичувального басейну в Кременчуцьке водосховище.

Дренажно-осушувальна мережа – закритий дренажний колектор довжиною 3,96 км діаметром 0,8 м. Відкритий канал – 3, 12 км, кріплення укосів біологічне, місцями закріплені залізобетонними  плитами.

Коли потрапила аж на окраїну міста, на Чигиринську була вражена. Насамперед різницею: центр і виїзд з Черкас  ну зовсім по-різному сприймаються і виглядають. І якщо з одного боку околицю Черкас дещо скрашує міст через Дніпро, то з іншого – купи сміття, узбіччя, що заросли чагарниками, напіврозвалені технічні приміщення. Не дуже весела картина.

Вийшли в точці, де починається відкритий канал дренажно-осушувальної системи, далі три кілометри пішки з оглядом розчищеної території.

– Працюємо днів п’ять, бішу частину території поблизу каналу (трьохметрова зона) вже розчистили. Залишилося роботи днів на три. Працювати нелегко, бо доводиться розчищати сам канал і його береги не лише від очерету, а й від сміття, дерев та чагарників. З ними, до речі, боротися найважче. Тому працюємо як на берегах каналу, так і на укосах, а це нелегко і потребує значних зусиль. Крім того, необхідно дотримуватися правил охорони праці, адже роботи виконуємо засобами  легкої механізації, кущорізами, бензопилами, а також косами, садовими ножицями, – розповідає гідролог Вадим Лобас.

IMG_2145

Зранку термометр за вікном зупинився на позначці 0 градусів, тож щоб зігрітися хлопці працюють дружно  та злагоджено.

– Взагалі таку розчистку варто було б проводити частіше, бодай

двічі на рік.  Ми зазвичай робимо її восени, та вже навесні кущі та дерева потроху відростають і буяють з новою силою. Обробляли бур’яни   гербіцидами, та  це виявилося малоефективним способом боротьби з ними, – зауважує начальник Черкаської дільниці Петро Сичевський.

Оглянувши канал, переконуєшся, що розчищена і «дика» території дуже відрізняються. Скажімо так, що після вирубки канал набув більш естетичного, цивілізованого вигляду. Щоправда руврівці упорядковують свої «володіння», тоді як сусідні території теж перебувають на балансі якихось організацій, та лякають купами сміття та хащами.

Для довідки: у  січні-серпні 2016 року управлінням було виконано 8,45 тис.м3 земляних робіт, в тому числі розчищено каналів від мулу 2,69 тис.м3.  Робітниками зайнятими на доглядових роботах  вирубано  чагарників на  36, 04 га (46,25 км),  обкошено  261,14 га (151,3 км) дамб і каналів,  виконано ремонти двох гідротехнічних споруд.

 Джерело: ПРОЧЕРК