Охоронці водних ресурсів у Черкасах б'ють на сполох

Фахівці Черкаського регіонального управління водних ресурсів напередодні Всесвітнього дня води б’ють на сполох. Маючи таку могутню водню артерію, як Дніпро, можна було б трансформувати суспільство та економіку на європейський рівень, змінити життя та умови праці багатьох людей. Натомість маємо низку проблем з водним фактором, екологічну несвідомість як керівників підприємств-водокористувачів так і громадськості.

Щороку спеціалісти управління в межах своїх повноважень приймають статистичну звітність за формою 2ТП (водгосп) від підприємств-водокористувачів Черкаської області. За допомогою звітності фахівці отримують дані щодо об’ємів використаної води, ступінь її очистки й визначають забруднювачів в басейнах річок Черкаської області. Як повідомляють фахівці, у водні об’єкти Черкаської області у 2015 році скинуто 5,958 тис. кубічних метрів забруднених стічних вод. З них 2,383 тис. кубічних метрів без очистки й 3,575 тис. кубічних метрів недостатньо-очищених. До того ж, загальна кількість скинутих у водойми області забруднених стічних вод, порівняно з попереднім роком збільшилась на 1,133 млн. кубічних метрів.

За даними звітності 2 ТП (водгосп) у 2015 році по Черкаській області з поверхневих та підземних джерел забрано 174,3 млн. кубічних метрів води. Використання ж поверхневої і підземної води сягає 138,9 млн. кубічних метрів.  Так, за підрахунками, на одну особу по області за рік об’єм використаної води складає 101,5 кубічних метрів поверхневої, й 38,6 кубічних метрів підземної. До бюджетів згідно даних Державної податкової інспекції у 2015 році за спецводокористування надійшло 20,9 млн. гривень.

По області нарахували 17 водокористувачів-забруднювачів. Серед них за загальним об’ємом скинутих стічних вод найбільше забруднює КП «ЧЕЛУАШ», яке через зливову каналізацію міста напряму без будь-якої очистки здійснює скиди у Дніпро. Найменшим забруднювачем є ТОВ «ЛОЗ ЧС ДОЦ «Світанок». Забруднюють водні об’єкти стічними водами й водоканали міст Кам’янка, Тальне, Ватутіне, Золотоноша. Причиною такого екологічного лиха в основному є застарілість технологій очистки або взагалі відсутність очисних споруд в районних центрах. А такими є Драбівський, Городищенський, Шполянський, Жашківський та Корсунь-Шевченківський.

Аби припинити подальше забруднення водних об’єктів, такі підсумки річної звітності вже направлені у Державну екологічну інспекцію у Черкаській області.

Але є й позитивні звершення. Порівняно з попереднім роком майже удвічі скоротилися втрати питної води при транспортуванні водоводом Біла Церква-Умань. У 2015 році втрати склали 1078,0 тис. метрів кубічних замість попередніх – 2289,3 тис. метрів кубічних. Завдяки встановленню нового сучасного приладу обліку води та часткової реконструкції водоводу забір води зменшився на 507,3 тис. метрів кубічних. Оптимізація режиму роботи водовода здійснюватиметься й надалі, запевняють представники КП «Уманьводоканал».

В Україні проблема води належить до найбільш гострих, оскільки за запасами місцевих водних ресурсів (1 тис. кубічних метрів на 1 жителя) наша держава належить до малозабезпечених водою країн у світі, це у 15 разів нижче норми, визначеної Європейською економічною комісією ООН. Щоденна потреба  чистої води в Україні складає 11,5 млрд. літрів. Це стільки, скільки її приблизно в 2-х кілометрах течії Дніпра (довжина Дніпра в межах України 981км). Серед 27-ми областей та міст України Черкащина по водозабезпеченню на одного жителя посідає 15-те місце.

Про це повідомили у Черкаському регіональному управлінні водних ресурсів.

Джерело: Прочерк