Для поліпшення екологічної ситуації в регіоні

   Екологічна безпека у сфері поводження з відходами, поліпшення якості атмосферного повітря, покращення стану водних ресурсів області, розвиток природно-заповідного фонду та збереження біологічного, ландшафтного різноманіття – саме ці напрямки, на думку екологів, мають на сьогодні пріоритетне значення для області. Реалізація розроблених у межах цих напрямків проектів сприятиме в цілому поліпшенню екологічної ситуації в нашому регіоні. Про це йшлося на засіданні в обласній адміністрації під головуванням заступника очільника області Юрія Безщасного спільно з фахівцями профільних структурних підрозділів ОДА, служб, організацій та громадськості.Як зауважує начальниця Управління екології та природних ресурсів ОДА Олена Звягінцева, основні напрямки визначали за результатами опрацьованих матеріалів, пропозицій, проблемних питань від громадських організацій, органів місцевого самоврядування, мас-медіа. Пані Олена окреслила головні завдання в межах цих пріоритетів.                                                                  

     – Стосовно безпеки у сфері поводження з відходами важливим є очищення територій області від невідомих, непридатних та заборонених  до використання пестицидів та агрохімікатів і тари від них. Маємо нині в області майже 280 тонн відходів, які плануємо утилізувати як за рахунок державного, так і місцевих бюджетів. Необхідним також є впровадження сталої системи управління відходами, так званий регіональний план поводження з відходами. За словами посадовиці, необхідно також розробити сучасну регіональну систему державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря (відповідно до Постанови КМУ), впроваджувати заходи зі скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб’єктами господарювання області, розвивати альтернативну енергетику шляхом будівництва сонячних електростанцій. Щодо покращення стану водойм важливе завдання – зменшити обсяг скидів шляхом реконструкції та будівництва очисних споруд, відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану річок, зокрема Тясмину, Росі                                      

   – Сподіваємося також створити 8 об’єктів природно-заповідного фонду області. І таким чином розширити площу на майже 9 тисяч га, – констатувала керівниця Управління.                          Спільно з усіма фахівцями, що взяли участь в засіданні, обговорили перспективи втілення проектів у межах окреслених напрямків. Вирішили найближчим часом провести семінар-нараду з керівниками об’єднаних територіальних громад, міст області щодо екологічних проблем та шляхів їх вирішення, механізмів реалізації екологічних проектів, ефективного використання фінансових ресурсів, залучення позабюджетних коштів тощо.                                                      

  Заступник голови ОДА Юрій Безщасний наголосив на важливості питання безпеки навколишнього середовища й зауважив:                                                                                     

   – Сьогодні ми окреслили пріоритетні напрямки, напрацьовані фахівцями Управління екології, експертами галузі. Відтепер маємо спільно проаналізувати перспективи реалізації. Адже для нас важлива думка всіх сторін, зокрема й громадськості. Ми відкриті до діалогу. Водночас варто усвідомлювати, що втілення програмних цілей має відповідати фінансовій спроможності та бути ефективним. Наша головна мета – аби люди врешті відчули позитивні зміни.

Нарада з керівниками структурних підрозділів

13.01.2020  начальник управління О.М. Бовсуновський провів нараду з керівниками структурних підрозділів  в ході якої було підсумовано роботу за попередній тиждень та окреслено низку завдань на найближчий період. Актуальною залишається ситуація  стосовно виплати заробітною плати та оптимізації кадрів.

  - Нам  якнайближчим часом слід підготувати кошторис, штатний розпис та інші  відповідні документи, які  стосуються фінансових питань, аби надалі визначити основні пріоритетні завдання. Також цими днями ми спільно визначимо оптимальний розподіл кадрів по кожному підрозділу, кожній насосній станції, щоб у нинішніх не простих  умовах  забезпечити їх безперебійну роботу. - підкреслив О. М. Бовсуновський.                                                                                                                          Окрім того, було акцентовано увагу на  проведенні ремонтів насосних агрегатів, побутового приміщення  Черкаської експлуатаційної дільниці  та інших виробничих  питаннях. 

Вплив глобальних змін клімату на сферу діяльності водного господарства

Глобальні зміни клімату на Землі безумовно впливають на всі галузі господарської діяльності людини. Сфера водного господарства не тільки не є виключенням, а й відноситься до найбільш вразливих по відношенню до кліматичних умов. Світова проблема дефіциту питної води і, відповідно, пов’язані з нею проблеми екологічного стану водних об’єктів, надзвичайно низька водність річок, що спостерігається протягом останніх років (у 2018 і 2019 роках водність деяких річок басейну Дніпра була значно нижчою за середні багаторічні значення, а в період межені – навіть найнижча за весь період гідрологічних спостережень; весняне водопілля було слабко вираженим). Всі ці явища значною мірою є наслідками антропогенної діяльності та змін кліматичних умов.Крім того, у сфері водного господарства систематично вивчаються і опрацьовуються питання шкідливої дії вод. Негативна дія природних вод в зоні впливу дніпровських водосховищ проявляється, насамперед, в підтопленні та затопленні як ґрунтовими, так і поверхневими водами житлових і виробничих територій, сільськогосподарських угідь, руйнуванні берегової лінії, що створює певні незручності в зоні проживання і життєдіяльності людей, а часом стає причиною надзвичайних і аварійних ситуацій.

Безпосередньо в зоні впливу Кременчуцького водосховища затоплення великих територій характерне насамперед для його верхової частини (від Черкаського мосту уверх за течією до Канівської ГЕС). На цій ділянці водойми прибережні території піддаються впливу нестійкого режиму експлуатації Канівського гідровузла, який здійснює значне добове i тижневе регулювання потужності Канівської ГЕС (так звані «попуски»). Однак, значний вплив на рівневий режим тут мають кліматичні фактори, а, отже, – і кліматичні зміни. Востаннє значне затоплення цих територій (переважно на лівобережжі водосховища) відбувалось навесні і влітку 2013 року внаслідок форсованих скидів води через греблю Канівської ГЕС в період пропуску повені. В результаті у Канівському районі були затоплені присадибні території сіл Келеберда, Пекарі, Сушки, Михайлівка. Внаслідок підвищення рівня води в межах Прохорівської сільської ради Канівського району, в селі Сушки у 48 домоволодіннях, де проживає 150 чоловік, вода знаходилась на садибних ділянках; у 10 домоволодіннях водою частково були затоплені надвірні споруди. Загальна площа затоплення і підтоплення в цей період склала 13.74 тис. га.

Для запобігання цих негативних явищ було б доцільним обґрунтування і будівництво споруд інженерного захисту (захисних дамб) понижених ділянок територій Канівського та Золотоніського районів у верхів’ї Кременчуцького водосховища.

Крім того, в останні роки (приблизно з 2007 – 2010 років) з різних причин, нерідко пов’язаних як з антропогенною діяльністю, так і зі змінами кліматичних умов, на деяких відносно стабільних ділянках узбережжя Кременчуцького водосховища активізувались процеси розмиву берегів. Характерні приклади: руйнування берегової лінії в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району (ситуація, яку слід розглядати як загрозу екологічної катастрофи); смуга берега довжиною близько 1200 м у с. Червона Слобода Черкаського району, де за останні 7 років спостерігається активна абразія (розмив) берега, процес берегоруйнування вже дістався присадибних ділянок.

В даному випадку в якості запобіжних заходів слід розглядати берегоукріплювальні споруди відповідних типів, найбільш раціональних для даних ділянок узбережжя водосховища.

 

Проведено нараду з начальниками дільниць

Сьогодні 09.01.2020 начальник управління  Олександр Бовсуновський  провів нараду з начальниками  Черкаської, Оболонської, Тясминської  та Дахнівської експлуатаційних  дільниць Обговорено вирішення питань виробничої діяльності, у тому числі  кадрового забезпечення. У нараді також взяли участь  керівники  структурних підрозділів управління. В ході наради розглянуто питання щодо дотримання законодавства України про працю.Обговорили учасники наради і проблеми  організації і  планування роботи на 2020  рік.

Узгоджено режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ

 

    У Держводагентстві 27 грудня 2019 року під головуванням в.о. Голови Держводагентсва Михайла Хорєва пройшло засідання Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ насічень 2020 року в якому взяв участь   в.о.заступниканачальника Михайло Пустовіт. Під час засідання було заслухано інформацію Укргідрометцентру щодо прогнозу водності у січні в басейнах Дніпра біля Києва 62% від норми та Дністра – 48% від норми. Каскад дніпровських водосховищ працював у грудні у режимі, узгодженому Міжвідомчою комісією, і станом на 26 грудня його наповнення складає 86,3% від проєктного. Михайло Пустовіт проінформував про стан води у дніпровських водосховищах за вмістом розчинного кисню та біогенних речовин. За результатами проведених у грудні досліджень поверхневих вод, гідрохімічний стан води водосховищ та їх основних водотоків знаходився на за      має бути       в межах102,35-102,мБС.
      Добове регулювання потужності Київської ГЕС обмежується коливанням рівнів води біля Києва (міст метро) не більше ніж 0,8 метра.
— по Канівському водосховищу: ГЕС працює на притокових витратах. Середньодобовий рівень у верхньому б’єфі водосховища протягом січня має бути в межах 91,50-91,35 м БС.
— по Кременчуцькому водосховищу: ГЕС працює у режимі економного поступового спрацювання. Станом на 1 лютого рівень води у водосховищі                                                         має бути в межах 8,90-78,8 БС.
— по Кам’янському водосховищу: ГЕС працює на притокових витратах із забезпеченням постійних попусків у нижній б’єф не менше ніж 400 м3/с, відповідно до екологічних умов м. Дніпро. Коливання рівня води у верхньому б’єфі (біля греблі)                        витримується в межах 63,5-64,0м БС.
— по Дніпровському водосховищу: ГЕС працює на притокових витратах. Коливання рівня води у верхньому б’єфі (біля греблі), викликане добовим і тижневим регулюванням ГЕС, допускається до 0,7 м нижче від НПР (51,4 м БС).
— по Каховському водосховищу: ГЕС працює на притокових витратах. Станом на 1 лютого рівень має бути в межах 15,40-15,30 м БС.
       У разі зміни обсягів стоку Дніпра (нижче або вище від прогнозованого) або погіршення якості води у каскаді водосховищ, оперативна робоча група розгляне необхідність відповідного коригування режимів роботи каскаду на позачерговому засіданні.

ШАНОВНІ ДРУЗІ!

Нехай прийдешній  рік прийде до Вас лише з радістю, буде щедрим на втілення планів і сподівань, додасть сил, здоров’я й оптимізму, вселить у душі спокій і впевненість.

Бажаю, щоб здійснилися Ваші гарні задуми та сподівання. Хай все добре та щасливе, що було

у минулому році,

примножиться і надалі.

Зичу Вам  злагоди й добробуту.

 І хай Новий рік принесе щедрі здобутки, а Різдвяні свята – радість та віру

у світле майбутнє.

З  Новим роком та

Різдвом Христовим!

                        З повагою

 начальник

Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ

 

                                                                      О. М. Бовсуновський

Моніторинг якості питної води

 Відповідно до Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища на 2019 рік, погодженого облдержадміністрацією 10.01.2019р., ДУ “Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я  України” за 11 місяців 2019 року із джерел та мереж централізованого водопостачання проведено понад 30 тисяч   досліджень питної води за санітарно-хімічними та за мікробіологічними показниками.  Гігієнічним вимогам не відповідало 1,1% та 2,7% досліджень відповідно. Питома вага досліджень питної води з відхиленнями від гігієнічних вимог за санітарно – хімічними показниками (перевищення вмісту заліза, марганцю та загальної жорсткості) перевищувала середньообласний показник в Золотоніському, Чорнобаївському та Чорнобаївському районах, за мікробіологічними (загальне мікробне число, коліформи) – в Городищенському, Жашківському та Катеринопільському районах. Із джерел децентралізованого водопостачання (приватні та громадські свердловини і колодязі) проведено понад 14 тис. досліджень питної води за санітарно-хімічними показниками та 3 тис. – за мікробіологічними. Гігієнічним вимогам за санітарно-хімічними показниками не відповідали  5,5% досліджень (перевищення вмісту нітратів, заліза, марганцю та загальної жорсткості) у Кам’янському, Чигиринському та Монастирищенському районах та 7,1% – за мікробіологічними показниками (наявність кишкової палички, ентеробактерій, перевищення вмісту загальних коліформ) у Канівському, Звенигородському та Лисянському районах.

 

 

Подкатегории