Вплив глобальних змін клімату на сферу діяльності водного господарства

Подробности

Создано 13.01.2020 15:50

Глобальні зміни клімату на Землі безумовно впливають на всі галузі господарської діяльності людини. Сфера водного господарства не тільки не є виключенням, а й відноситься до найбільш вразливих по відношенню до кліматичних умов. Світова проблема дефіциту питної води і, відповідно, пов’язані з нею проблеми екологічного стану водних об’єктів, надзвичайно низька водність річок, що спостерігається протягом останніх років (у 2018 і 2019 роках водність деяких річок басейну Дніпра була значно нижчою за середні багаторічні значення, а в період межені – навіть найнижча за весь період гідрологічних спостережень; весняне водопілля було слабко вираженим). Всі ці явища значною мірою є наслідками антропогенної діяльності та змін кліматичних умов.Крім того, у сфері водного господарства систематично вивчаються і опрацьовуються питання шкідливої дії вод. Негативна дія природних вод в зоні впливу дніпровських водосховищ проявляється, насамперед, в підтопленні та затопленні як ґрунтовими, так і поверхневими водами житлових і виробничих територій, сільськогосподарських угідь, руйнуванні берегової лінії, що створює певні незручності в зоні проживання і життєдіяльності людей, а часом стає причиною надзвичайних і аварійних ситуацій.

Безпосередньо в зоні впливу Кременчуцького водосховища затоплення великих територій характерне насамперед для його верхової частини (від Черкаського мосту уверх за течією до Канівської ГЕС). На цій ділянці водойми прибережні території піддаються впливу нестійкого режиму експлуатації Канівського гідровузла, який здійснює значне добове i тижневе регулювання потужності Канівської ГЕС (так звані «попуски»). Однак, значний вплив на рівневий режим тут мають кліматичні фактори, а, отже, – і кліматичні зміни. Востаннє значне затоплення цих територій (переважно на лівобережжі водосховища) відбувалось навесні і влітку 2013 року внаслідок форсованих скидів води через греблю Канівської ГЕС в період пропуску повені. В результаті у Канівському районі були затоплені присадибні території сіл Келеберда, Пекарі, Сушки, Михайлівка. Внаслідок підвищення рівня води в межах Прохорівської сільської ради Канівського району, в селі Сушки у 48 домоволодіннях, де проживає 150 чоловік, вода знаходилась на садибних ділянках; у 10 домоволодіннях водою частково були затоплені надвірні споруди. Загальна площа затоплення і підтоплення в цей період склала 13.74 тис. га.

Для запобігання цих негативних явищ було б доцільним обґрунтування і будівництво споруд інженерного захисту (захисних дамб) понижених ділянок територій Канівського та Золотоніського районів у верхів’ї Кременчуцького водосховища.

Крім того, в останні роки (приблизно з 2007 – 2010 років) з різних причин, нерідко пов’язаних як з антропогенною діяльністю, так і зі змінами кліматичних умов, на деяких відносно стабільних ділянках узбережжя Кременчуцького водосховища активізувались процеси розмиву берегів. Характерні приклади: руйнування берегової лінії в районі очисних споруд м. Канева поблизу с. Пекарі Канівського району (ситуація, яку слід розглядати як загрозу екологічної катастрофи); смуга берега довжиною близько 1200 м у с. Червона Слобода Черкаського району, де за останні 7 років спостерігається активна абразія (розмив) берега, процес берегоруйнування вже дістався присадибних ділянок.

В даному випадку в якості запобіжних заходів слід розглядати берегоукріплювальні споруди відповідних типів, найбільш раціональних для даних ділянок узбережжя водосховища.