До Міжнародного дня річки Дніпро

Подробности

Создано 16.06.2021 12:28

  У   першу   суботу   липня відзначається Міжнародний   день Дніпра.   Цього   року   це   свято припадає на липня.   Дніпро  –  річка,  яка  займає четверте   місце   в   Європі   за довжиною   і   третє   за   площею басейну  (після  Волги  і  Дунаю)  та протікає через межі трьох країн. Більшу частину шляху Дніпро протікає  територією  України  — довжина  його  русла  в  межах  нашої країни  становить  981  км,  площа басейну —          291,4 тис. кв. км. На українській ділянці Дніпра розташовано 26 міст, в тому числі і Київ    —    столиця    України. Невипадково   українці   вважають Дніпро   своєї   головною   водною артерією:   він   постачає   водою близько   70   відсотків   населення країни . Дніпро є однією з найбільших і найважливіших рік Європи.

Протягом віків ріка відігравала і продовжує відігравати важливу роль у житті людини. Великим і різноманітним є сучасне використання Дніпра: він забезпечує мільйони людей питною водою, слугує для водозабезпечення промислових підприємств та зволожує сотні тисяч гектарів посушливих земель. Окрім того, Дніпро дає змогу виробляти велику кількість електроенергії. Значною залишається роль ріки як транспортної артерії та використання ріки для відпочинку – такі піщані пляжі, які є на Дніпрі, непросто знайти на інших, навіть значно більших ріках Європи. Перші письмові відомості про Дніпро з’являються ще у V столітті до н.е. Так, грецький вчений та історик Геродот у своїй книзі історії «Мельпомена» називає Дніпро Борисфеном. А вже у XI-XII століттях про Дніпро згадується у літописі «Повість временних літ» та у поетичному творі «Слово о полку Ігоревім». Взагалі, назва Дніпро є скіфського походження і перекладається як «глибока річка».

Розглянемо коротенько загальну характеристику річки Дніпро. Загальна довжина річки Дніпро на сьогоднішній день складає 2201 км, у межах України – 981 км. Площа басейну становить 504 тисячі км², з них в межах України – 291,4 тисячі км². Найменша частина і витік річки Дніпро знаходиться в межах Російської Федерації, невеликий відрізок річки проходить через Республіку Білорусь, а ось основний її шлях лежить по території нашої країни. Від міста Лоєв до Київського водосховища Дніпро тече в дуже широкій долині зі схилами, що непомітно зливаються з прилеглою місцевістю. У північній частині Київського водосховища ширина долини досягає декількох десятків кілометрів, зливаючись з навколишніми болотами і долиною річки Прип'ять. Біля села Лютіж і нижче правий схил досягає висоти 30-50 м і долина річки значно звужується, а у місті Вишгород і селі Межигір'я правий схил щільно підходить до водосховища. Нижче гирла Десни долина Дніпра дуже широка. Між містами Кременчук і Дніпро, де розташоване Кам’янське водосховище, долина Дніпра місцями звужується до 2 км або розширюється до 13 км. Від Дніпра до Запоріжжя долина річки вузька, з високими корінними берегами, зайнята штучно створеним озером. Нижче Запоріжжя долина річки знову розширюється, досягаючи 10 км в пригирлевій частині, а нижче Нової Каховки ширина заплави досягає до 4-6 км. Біля Херсону річка вступає в низьку піщану долину, на заплаві якої розташовуються Херсонські плавні шириною до 10 км. Русло Дніпра – звивисте річище, яке утворює рукави, багато перекатів, островів, проток та мілин. Поділяється водойма на три частини: верхня течія, так званий Верхній Дніпро, що тягнеться від витоку до міста Києва, середня течія – Середній Дніпро, що проходить від Києва до Запоріжжя, та нижня течія – Нижній Дніпро, що проходить від Запоріжжя до гирла. Дніпро, незважаючи на свою вражаючу величину, типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Варто зазначити, що до початку XX століття в руслі Дніпра між містами Дніпро і Запоріжжя було багато порогів. Якщо каміння й скелі перетинали частину течії, вони називалися заборами, якщо всю річку – порогами. В середній течії Дніпра існувало 9 порогів, які ставали причиною аварій водного транспорту. На сьогодні пороги затоплено водами Дніпровського водосховища, а до побудови Дніпровської ГЕС судноплавство на цьому відрізку було обмежено. Одним із цікавих фактів про Дніпро є те, що Дніпровські пороги увійшли в літературу і легенди. Так, одна із легенд розповідає, що один із порогів під назвою Ненаситець, задля налагодження ходіння кораблів, було підірвано. А назву свою поріг отримав за суворість характеру і високу складність в проходженні. Вважалося, що він забирає життя кожного десятого сміливця, який вирішив спуститися по річці.

У продовжені вивчення загальних характеристик Дніпра, варто згадати і про живлення річки. Так, живлення у Дніпра змішане: снігове, дощове і підземне. Близько 80% річного стоку річки формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале. Водний режим річки визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню з періодичними літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою межею.

Великий розмір Дніпра, різноманіття природних умов зумовлюють те, що ріка, у цілому, багата на рослинний і тваринний світ. Серед живих організмів, які значною мірою визначають багатство Дніпра на флору та фауну, є водорості. На водозборі Дніпра зустрічаються і рептилії, або ж плазуни. Найпоширенішими є вуж звичайний, ящірка прудка, черепаха болотяна. Значно рідше зустрічається гадюка звичайна і мідянка звичайна, яких занесено до Червоної книги України. Численними за видовим різноманіттям є і птахи, яких налічується понад 400 видів. Варто зазначити, що Дніпро являє собою важливий екологічний коридор, яким відбувається поширення живих організмів: як рослин, так і тварин.

На сьогоднішній день водою річки користується 70 % населення України, що становить понад 30 мільйонів осіб, 50 великих міст і промислових центрів, понад 10 тисяч підприємств, понад 2 тисяч сільських господарств, 50 зрошувальних систем. Крім того, на Дніпро припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина річкових перевезень вантажів і пасажирів. Великі потреби у воді господарського комплексу, а також нерівномірність стоку Дніпра зумовили те, що ріку в межах України поступово перетворили на каскад найбільших водосховищ України, а саме Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське та Каховське. Велику кількість штучних водойм створено і на притоках ріки.