Вишиванка єднає покоління

Подробности

Создано 19.05.2021 14:55

Кожен українець, мабуть, знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина душі. Достеменно невідомо, коли ж вишиванка почала розвиватись як галузь мистецтва. Дослідники стверджують, що розвиток вишиванки відбувався протягом кількох століть. З року в рік це ремесло збагачувалося новими орнаментами та техніками,а майстрині навчились виготовляти нитки унікальних відтінків для того, щоб на полотні вигравали нові кольори. Ми і досі віримо, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добру долю та здоров'я. Тож вишивальниці дбайливо передають своє ремесло молодому поколінню як дорогоцінний дар.

Для Наталі Анатоліївни Демченко, гідротехніка Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, творчий хист та вміння виготовляти красиві речі своїми руками передався від бабусі Антоніни Тимофіївни Рогози. Доля закинула її в післявоєнні роки з м. Корсунь-Шевченківського Черкаської області на Одещину, де у  Бєлгород-Дністровському районі  Антоніна Тимофіївна заснувала свій рід, виховала онуків та побачила правнуків. Саме вона виховувала в дитинстві Наталю та вчила її вишивати.

 -     Пам`ятай, дитино, що у кожен стіжок ти повинна викласти свою душу, а в кольори – свій настрій, свої думки. – часто повторювала бабуся маленькій онуці.

            Ще навчаючись у школі, Наталя вишивала невеликі вироби – серветки, хусточки, пояси. Бабуся була і вчителем у цій справі, і критиком. Потім було навчання в Одеській академії харчових технологій, робота, родинні турботи. Хоч часу постійно не вистачало, проте прагнення творити перемагало. І Наталія освоїла для себе нове ремесло – навчилася виготовляти ляльки, для яких вишивала одяг.  Але десь глибоко в душі, як зернина в благодатному грунті, визрівало бажання вишити сорочку. Нагадувала часто напутні слова вже покійної тепер бабусі про те, що кожна українська жінка повинна вишити собі сорочку власними руками. І ось в один із затишних зимових вечорів лягла на полотно перша мережка. Сорочку запланувала  вишити до 16-ліття сина і її це вдалося. Вишивала яскравими кольорами – як її материнська любов, як здійснення мрій, як плани на майбутнє.

-     Це моя перша вишита сорочка. Виношую задум вишити другу, але в іншому стилі, де орнамент буде більш національним. Зараз добираю матеріали, роблю ескізи. Коли буде все готове, приступлю до роботи. - ділиться  Наталя Демченко.

Отже, у молодої майстрині попереду багато творчих задумів, тому побажаємо їх успішної реалізації.