Круглий стіл, Дніпро

Подробности

Создано 05.08.2016 14:05

Опубликовано 05.08.2016 14:05

Забруднення Дніпра – природній фактор чи відсутність екологічної культури?

Синьо-зелені водорості, розораність прибережних територій, неконтрольована забудова побережжя та неочищені стоки стічних вод. Ось ті основні проблеми, які порушили учасники круглого столу на тему: «Екологічні проблеми басейну річки Дніпро та шляхи їхнього вирішення». Однак, чи буде їхній голос почутий?

До дискусії були запрошені як представники профільних управлінь області, так і громадських екологічних організацій. Як зауважили окремі учасники, це далеко не перший круглий стіл, в ході якого обговорюється проблема навколо річки Дніпро. Важливо, щоб у підсумку це давало хоча б якісь результати. До того ж, такі заходи мають проходити і в інших областях, адже Дніпро – головна водна артерія держави.

Серед причин забруднення річки можна виокремити як природні фактори (аномально висока температура влітку, зокрема температура води сягає 26 градусів), так і такі, що спричинені життєдіяльністю людини: як-от неочищені стоки та неконтрольована забудова прибережної території з порушенням стометрової зони. Ситуація ускладнюється й тим, що  за забруднення річки передбачена адміністративна відповідальність, зокрема дуже незначні штрафи (за словами Державної екологічної інспекції нещодавно було стягнено за такі правопорушення трохи більше 3 тисяч гривень).

Серед спікерів був і начальник Черкаського регіонального управління водних ресурсів Олександр Бовсуновський, який окреслив проблематику роботи Кременчуцького водосховища.

 – Першочерговим питанням, що потребує вирішення є переформування берегів. За період експлуатації водосховища область втратила 862 га земельних угідь. Розроблені проекти берегоукріплення, однак це дуже дороговартісні роботи, тому не проводяться за браком коштів. Потрібно подбати й про підвищення ефективності рибництва. «Цвітіння» води – теж явище, з яким необхідно боротися. Безумовно, болючим залишається питання очисних споруд, зливової каналізації і в цьому контексті особливо гострою є проблема забудови побережжя річки, – зауважив Олександр Бовсуновський.

Усі учасники круглого столу  погодилися з  тим, що потрібно збиратися разом і дискутувати, пропонувати варіанти вирішення проблеми і, можливо, шляхом спроб і помилок доходити до істини і діяти. Від держави ж потрібно вимагати проведення екологічного аудиту, щоб така інформація стала доступною для громадськості.

–        Дніпро «цвіте» через створення комфортних умов для цього як 

природою (підвищення температури на планеті), так і людиною (розораність берегів, як наслідок, хімікати потрапляють у ріку). Люди змінили Дніпро настільки, що він із проточної води став ставками, – вважає кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології ЧНУ Олександр Спрягайло.

 Як вихід науковець запропонував активно шукати фінансування для  порятунку Дніпра. І не лише через державні програми, а й завдяки міжнародним організаціям. Непогано відновити навігацію для збурення води та розвести ті види риб, що харчуються синьо-зеленими водоростями.  А ще неабияке значення в цій ситуації має виховання екологічної культури кожним жителем області. Нерідко її не вистачає найбільше.

За результатами круглого столу будуть складені  відкриті листи до відповідних міністерств і відомств, в яких громадськість області закликатиме  чиновників відреагувати на проблему і врятувати Дніпро. Однак не варто забувати, що, на жаль, навіть чудо не поверне річку до її первозданного вигляду.