Інформація про водогосподарську обстановку за тиждень у період 05.05.2021 по 11.05.2021
- Подробности
- Создано 12.05.2021 14:21
Інформація про водогосподарську обстановку за тиждень у період з 15 по 21 січня 2020 року
- Подробности
- Создано 06.02.2020 10:59
1Узагальнена гідрометеорологічна обстановка по басейнах і суббасейнах річок.
Впродовж звітного тижня на прилеглих до Кременчуцького водосховища територіях спостерігалася діяльність циклонів атлантичного походження, які продовжували переміщуватися по північним широтам, час від часу надсилаючи в наш регіон тепле повітря Атлантики. Тому температурний фон був вище кліматичної норми. За таких умов вночі та вранці спостерігалися тумани, через від’ємні температурні показники окремі ділянки доріг були слизькими. Незначні періоди позитивної температури вдень змінювалися невеликими морозами вночі.Таким чином, середня температура повітря за звітний тиждень була -0,1 - +0,6° С , перевищуючи кліматичну норму на 5,7 – 7,0° С. На річках – притоках Кременчуцького водосховища різких змін у водному режимі не відбулося. Утримується низька зимова межень. Льодові утворення на більшості річок в районах спостережень відсутні. Водність річок залишається низькою.На р. Золотоношка в нижньому б’єфі Золотоніської НС рівень води коливався в межах позначок 77.38 – 77.44 м; в нижній течії річки Тясмин (в нижньому б’єфі Тясминської НС) – 71.53 – 72.10 м; на р. Вільшанка в нижньому б’єфі Вільшанської НС, де вода з р. Вільшанки самопливом потрапляє у Кременчуцьке водосховище через водоскид, обладнаний отвором у щиті («щит-хлопавка»), що пропускає воду лише у напрямку р. Вільшанка – Кременчуцьке водосховище, рівень води протягом звітного тижня коливався на відмітках 78.92 – 79.05 м. На Кременчуцькому водосховищі ГЕС працює в режимі економного поступового спрацювання. За звітний тиждень середній рівень води в озерній частині Кременчуцького водосховища знизився на 0.01 м. Станом на 21 січня на 800 він становив: у пригреблевій зоні (Кременчуцька ГЕС) – 78.83 м, в районі с. Святилівка Полтавської області (Оболонська НС № 1) – 78.75 м; у верховій частині водосховища біля Вільшанської насосної станції – 78.83 м; в нижньому б’єфі Канівської ГЕС – 79.04 м.
По бічному припливу води до Кременчуцького водосховища утримується маловоддя.
2. Гідрогеологічна обстановка на захисних масивах.
Гідрогеологічний стан на захисних масивах – задовільний.
Рівні води у всіх підвідних каналах на захисних масивах узбережжя Кременчуцького водосховища, крім Вільшанської та Будище-Свидівської насосної станції № 1, де середній рівень води за звітний тиждень був на 0.23 та 0.41 м відповідно нижче протокольних відміток, відповідали встановленим Протоколами засідання міжвідомчих комісій з питань погодження допустимих рівнів в придамбових водоймах насосних станцій, що захищають від підтоплення землі та населені пункти Черкаської та Полтавської областей в зоні впливу Кременчуцького водосховища. На Будище-Свидівській насосній станції № 1 з 20 листопада відкритий щит.
Про водогосподарську обстановку за тиждень у період з 31.03.2021 по 06.04.2021
- Подробности
- Создано 06.04.2021 13:58
Про День Соборності України
- Подробности
- Создано 20.01.2020 15:28
Щороку 22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, Україна відзначає День Соборності. Злука задекларувала об’єднання українських земель в одній державі та продемонструвала соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини. Ця подія була знаковою для українського державотворення. Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Утім, історики завважують, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Для українського народу, позбавленого власної державності і розділеного між двома імперіями, ідея соборності була однією із ключових. Ще в середині ХІХ ст. перші українські політичні організації у Західній та Наддніпрянській Україні наголошували на єдності 15-мільйонного українського народу та нероздільності його земель. Наприкінці ХІХ ст. ідея соборності стала наріжним каменем в ідеологічних декларація більшості українських політичних партій і громадських організацій. Однак можливості для її втілення відкрила лише Перша світова війна. Розпад Російської та Австро-Угорської імперій сприяв появі нових держав.
У січні 1918-го незалежність оголосила Українська Народна Республіка, а в листопаді постала Західно-Українська Народна Республіка. Лідери останньої ініціювали об’єднання. Делегація від ЗУНР розпочала переговори з гетьманом Павлом Скоропадським, а згодом продовжила їх з Директорією УНР. А 1 грудня 1918-го представники обох урядів у вагоні на станції Фастів підписали «передвступний договір». У ньому зобов’язалися найближчим часом довершити злуку УНР і ЗУНР «в одну державну одиницю». 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві відбулося офіційне проголошення Акта Злуки. «Однині во єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина, і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня республіка», – йшлося в Універсалі Директорії УНР. Наступного дня Всеукраїнський Трудовий Конгрес офіційно затвердив об’єднання західно- та східноукраїнських земель в одній державі. ЗУНР змінила назву на Західна область УНР. Уряд УНР надавав фінансову допомогу Західній Україні на закупівлю продовольства, налагодження транспортної системи, військове будівництво і розвиток культури. Натомість УГА влітку 1919 року підтримала Армію УНР в боротьбі з «білими» та «червоними» росіянами, спільними зусиллями дісталися Києва.
Однак війна стала головною причиною, чому не вдалося реалізувати Акт Злуки. У лютому 1919 урядові установи УНР змушені були залишити Київ, який зайняли більшовики. Згодом більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину – румунські, Закарпаття відійшло Чехословаччині. Незважаючи на це, дата 22 січня 1919-го стала символом демократичного, цивілізованого збирання земель в одній суверенній державі. А ідея соборності – визначальною для наступних борців за незалежність України. За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади українські свята були витіснені з суспільного простору. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки. 22 січня там урочисто відзначали свято незалежності та соборності України.
21 січня 1990 року в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “Живий ланцюг” – як символ єдності східних і західних земель України. Вона була приурочена 71-ій річниці Акта Злуки. За неофіційними підрахунками, учасниками «Живого ланцюга» було від одного до трьох мільйонів людей. Узявшись за руки, вони створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режимові. 30 років тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.
