Водні ресурси Черкащини

            Дніпро - третя річка за площею басейну в Європі, після Волги і Дунаю. Невеличким джерелом зароджується сучасний Дніпро на Валдайській височині з болота Аксенінський Мох (Смоленська область, Росія) і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. На шляху до моря Дніпро збирає свої притоки, набагато збільшуючись у розмірі, і в Україну входить могутньою рікою, яка починається біля м. Любеча на кордоні з Білоруссю. Довжина річки – 2285 км , в межах України – 981 км. Сумарна площа водозабору р. Дніпро складає 503 тис км2, середній річний стік – 53 млрд м3. Басейн Дніпра має дуже важливе значення у народногосподарському комплексі нашої держави.

Дніпро ділиться по довжині на дві частини:

 -Верхній Дніпро (від витоку до м. Києва);

 -Нижній Дніпро (від м. Києва до гирла).

 У верхній частині Нижнього Дніпра (Черкаська, Кіровоградська, Полтавська області) знаходиться Кременчуцьке водосховище, яке є одним з найбільших водосховищ України. Правий берег водосховища на території Світловодськ-Черкаси – високий, крутий. Висота його досягає 30-40 м. Лівий берег менш високий. Його висота складає 20-30 м. Береги водоймища складені з грунтів, які легко розмиваються в період сильних штормів. Найбільша висота хвилі в озерній частині досягає 3,0-3,5 м. Кременчуцьке водосховище забезпечує, згідно з вимогами народного господарства, перерозподіл 80% стоку Дніпра.

 Спорудження Кременчуцької ГЕС на території Кіровоградської області розпочалося у березні 1954 року. Заповнення Кременчуцького водосховища – у 1959-1961 роках.

 Площа басейну 2 252 км? (перше місце в Україні), об'єм 13,5 км? (друге місце в Україні). Корисний об’єм водосховища складає 8,9 км3. Довжина 149 км, найбільша ширина 28 км, найбільша глибина 21 м. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води 5,25 м.

 В зоні діяльності управління на річках Дніпро та Рось розташовані три водосховища: Кременчуцьке, Корсунь-Шевченківське, Стеблівське.

 В Кременчуцьке водосховище впадає багато річок, основними з яких є річки: Рось, Вільшанка, Супій, Золотоношка, Сула, Тясмин. Згідно з Положенням про Черкаське регіональне управління водних ресурсів, за управлінням закріплена р. Рось в межах Черкаської області. На річці Рось розміщені 2 водосховища – Корсунь-Шевченківське, Стеблівське.

 Кременчуцьке водосховище є одним з найбільших штучних водоймищ на Україні з сезонним регулюванням стоку, має найбільшу корисну ємність із всіх Дніпровських водосховищ. Режим роботи Кременчуцького водосховища визначається міжвідомчою комісією при Держводагенстві України, а по Стеблівському та Корсунь-Шевченківському водосховищах - міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи водосховищ і управлінням водними ресурсами р. Рось при Дніпровському басейновому управлінні водних ресурсів.

 З метою оперативного реагування на можливі кризові ситуації та спостереження за режимом роботи водних об’єктів в управлінні діє аналітично-диспетчерська служба стеження за водними об’єктами. Спостереження за рівнями води на Кременчуцькому водосховищі ведеться по 9-ти насосних станціях і за даними диспетчера Кременчуцької ГЕС, а по Стеблівському та Корсунь-Шевченківському водосховищах – за даними диспетчерів відповідних водосховищ.

 Основними видами захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі є захисні дамби і насосні станції. На шести комплексах захисних споруд побудовані захисні дамби, канали і насосні станції. Дамби розпластаного (Будище-Свидівська, Золотоніська, Вільшанська), обтиснутого (Оболонська) і комбінованого (Тясминська) профілів. Загальна довжина дамб - 88,53 км, висота їх коливається від 6 до 13,5 м.

 Для перекачки поверхневого і дренажного стоку із захисних масивів, в тому числі річок Тясмин, Вільшанка, Ірдинка, Золотоношка, Крива Руда побудовано 9 насосних станцій загальною продуктивністю 196,6 м3/сек. Найбільшими є Тясминська, з витратами 85 м3/сек. та Вільшанська, з витратами 40 м3/сек.

 Для захисту земель і населених пунктів від затоплення і підтоплення водами Кременчуцького водосховища, захищено 6 масивів загальною площею 58,971 тис. га, на яких знаходяться 56 населених пунктів, 16 промислових підприємств та ряд інженерних споруд. Щоб запобігти руйнуванню берегів водосховища, проводяться берегоукріплювальні роботи.

 Під патронатом управління знаходиться ландшафтний заказник „Сулинський” . Заказник створено з метою охорони та збереження флори і фауни водно-болотних комплексів Центральної України, як території, що має особливу природоохоронну, наукову та пізнавальну діяльність. Заказник розташований у Сулинській затоці Кременчуцького водосховища на території Полтавської області (Глобинський район – с. Святилівка, с. Бровари, Градизьке лісництво, Семенівський район – с. Погребняки, с. Горошино, Семенівське лісництво) та Черкаської області (Чорнобаївський район – с. Мохнач, с. Велика Бурімка, с. Лящівка,

 с. Жовнино). Охоронним зобов’язанням Держуправління екобезпеки в Черкаській області на Черкаське РУВР покладено забезпечення збереження та охорони заказника в межах акваторії Кременчуцького водосховища Чорнобаївського району Черкаської області на площі 5927,9 га.

 

Кременчуцьке водосховище

images/myphotos//maps.jpg